Ключові слова: студенти, тютюнопаління, оздоровче фізичне тренування, дозоване фізичне навантаження, гіпертонічні стани

Незважаючи на суттєві успіхи в профілактиці та лікуванні захворювань органів кровообігу, вони охоплюють дедалі більшу кількість населення розвинених країн світу, посідаючи перше місце в структурі причин захворюваності, інвалідизації та смерті [3, 5]. В Україні, яка віднесена експертами ВООЗ до країн з дуже високою поширеністю артеріальної гіпертензії (АГ), у близько 34 % дорослого населення виявляють підвищений артеріальний тиск (АТ) – 140/90 мм рт. ст. і вище [5]. На відміну від західних країн, де в останні десятиріччя активно впроваджують профілактичні заходи і спостерігають поступове зниження смертності від серцево-судинних захворювань (ССЗ) [3], в Україні така тенденція відсутня. З огляду на тяжкі наслідки та ускладнення, рання діагностика латентних стадій ССЗ і правильне спрямування профілактичних і лікувальних заходів мають вирішальне значення. Більшість проспективних досліджень охоплюють переважно категорію осіб чоловічої статі віком від 30 до 70 років, в вже de facto констатують розвиток захворювання, аналізуючи в основному роль того чи іншого фактора ризику [1, 8, 9]. Отже, особи у віці 20–30 років опиняються поза межами нагляду практикуючих лікарів та науковців. Але саме в цьому віці формуються і запускаються початкові ланки патогенезу захворювань системи кровообігу. Відповідна модифікація способу життя за умови сформованої мотивації хворого і допомоги лікаря, без застосування медикаментозного лікування, на цьому етапі розвитку захворювання значно знижує ризик смерті внаслідок ССЗ [8, 9].

Як відомо, основні фактори ризику виникнення ССЗ розділені експертами ВООЗ на 3 групи. До першої віднесені складові поняття “спосіб життя”: нераціональне харчування, наявність шкідливих звичок та недостатня фізична активність. До другої – біохімічні та фізіологічні параметри, що характеризують порушення вуглеводно-жирового обміну організму. В третю групу включені параметри, що не модифікуються, – вік, стать (чоловіча) та обтяжена спадковість [1, 3].

Аналіз соціометричних досліджень упродовж 5-річного анонімного анкетування студентів НМУ показав, що регулярно палять 23,5 % осіб, з них 33 % чоловіків і 16 % жінок. У той же час відомо, що регулярна фізична активність (заняття спортом або оздоровче фізичне тренування, яке відповідає віковим і функціональним особливостям індивіда) має значну протекторну дію [2, 5, 6, 9]. Проте серед студентів-медиків лише 15 % жінок і 17 % чоловіків займаються систематичними фізичними тренуваннями. Численні дослідження, присвячені особливостям раннього виявлення гіпертензивних станів в осіб молодого віку [4], свідчать про необхідність проведення спеціального клінічного обстеження з обов’язковим використанням функціональних навантажувальних проб. У той же час зв’язок гіпертензивного типу реагування серцево-судинної системи з рівнем рухової активності та тютюнопалінням у студентів, тобто практично здорових осіб, вивчений недостатньо.

Тому метою нашого дослідження стало вивчення закономірностей реагування серцево-судинної системи фізично активних студентів на дозоване фізичне навантаження залежно від тютюнопаління.

Матеріал і методи

Для обстеження нами було відібрано 158 практично здорових студентів (63 жінки і 95 чоловіків) віком 19–23 роки, які у вільний від навчання час постійно займалися спортом або оздоровчим фізичним тренуванням. Вид фізичних навантажень (за режимом м’язового скорочення, типом енергозабезпечення та розвитком рухових якостей), частоту, тривалість та їх інтенсивність вивчали за допомогою розробленої нами анкети. Слід визна ти, що більшість запропонованих анкет [6, 8, 9] призначені для осіб середнього і похилого віку і розраховані переважно для відпочинку, аніж цілеспрямованих занять фізичною культурою і спортом. Анонімне анкетування провели за тестом Фогерстрома [7]. До 1-ї групи були включені 74 студенти, які не палять і ніколи не палили, до 2-ї – 84 студенти, які регулярно палять у середньому до 10 цигарок на добу. Реактивність серцево-судинної системи визначали за даними функціональної діагностики з використанням дозованого фізичного навантаження – проби Мартіне–Кушелевського (20 присідань за 30 с). Враховували гемодинамічні показники: частоту скорочень серця (ЧСС), систолічний (САТ) та діастолічний (ДАТ) артеріальний тиск (АТ) у спокої, характер їх змін після навантаження та у відновний період (А.Г. Дембо, 1976). Порівнювали вихідні показники діяльності серцево-судинної системи, основні гемодинамічні механізми забезпечення навантаження та швидкість відновлення у студентів обох груп.

Результати та їх обговорення

При аналізі анкет виявлено, що найбільш поширеними видами оздоровчих тренувань серед чоловіків 1-ї і 2-ї груп були статичні вправи на розвиток сили з обтяженням, так звані силові навантаження: атлетизм, бодибілдинг, пауерліфтинг, але в групі курців їх відсоток був значно більший (Р<0,01), ніж серед тих, хто не палить – відповідно 78 і 41 % (табл. 1).

Таблиця 1 Характеристика та розподіл занять оздоровчими фізичними тренуваннями і спортом серед студентів залежно від тютюнопаління

Навантаження переважно динамічного характеру (біг, легка атлетика, плавання, теніс) були найбільш поширені серед чоловіків 1-ї групи і становили 32 % від загальної кількості, в той час як серед студентів 2-ї групи вони зустрічалися значно рідше і становили 4 %. Змішані види фізичного навантаження переважали в 1-й групі і становили 27 %, у 2-й – 18 %. Серед жінок 1-ї групи перевагу (49 %) мали статичні справи силового та швидкісно-силового характеру без обтяження, на другому місці (33 %) були вправи на розвиток загальної витривалості та аеробних можливостей. На відміну від чоловіків, жінки, які мають звичку до тютюнопаління, віддавали меншу перевагу статичним вправам на розвиток сили (35 %), а більшість з них (42 %) займалися динамічними видами фізичних навантажень. Змішані види фізичних навантажень у 1-й та 2-й групах становили відповідно 18 та 23 %. Частота занять оздоровчими фізичними тренуваннями на тиждень була вищою у студентів, які не палять, і становила в середньому у чоловіків 1-ї та 2-ї груп відповідно 3,2 та 2,8 разу. Серед жінок частота занять була достовірно вищою (Р<0,05), ніж у чоловіків, і становила 4,5 разу на тиждень в 1-й групі та 3,1 – у 2-й. Тривалість кожного заняття у чоловіків була більшою (Р<0,01), ніж у жінок, і становила відповідно 85 та 55 хв. При порівнянні тривалості занять у студентів-курців та некурців суттєвих відмінностей не відзначено. Найвища інтенсивність оздоровчих занять була у чоловіків 1-ї групи, у яких ЧСС під час навантаження становила в середньому 143 за 1 хв, а найнижча – у жінок 2-ї групи, з ЧСС 118 за 1 хв. Тільки в групі чоловіків, які не палять, ЧСС відповідала віковій нормі (143 за 1 хв), а меншу інтенсивність занять, зафіксовану в групі студентів-курців (128 за 1 хв), можна пояснити перевагою статичних навантажень у цій групі порівняно з групою некурців.

При аналізі гемодинамічних показників у стані спокою виявлено, що ЧСС0 у чоловіків становила приблизно 71 за 1 хв, у жінок – 72 за 1 хв, що відповідає межам вікової норми (табл. 2). Середні показники САТ0 у чоловіків були значно вищими (Р<0,01), ніж у жінок, – відповідно 118 та 105 мм рт. ст. Аналогічну спрямованість мали середні показники ДАТ0. Суттєвих відмінностей у групах порівняння залежно від тютюнопаління не виявлено.

Таблиця 2 Характеристика гемодинамічних показників у спокої та після навантаження залежно від тютюнопаління

Згідно з даними наших досліджень у 20 % чоловіків 2-ї групи та у 9 % 1-ї групи АТ був у межах “високого нормального” (130–140/85–90 мм рт. ст.) [5], а у 7 % 2-ї та у 4 % – 1-ї групи взагалі перевищив значення 140/90 мм рт. ст. У жінок 1-ї групи ні в кого не були зафіксовані показники АТ вище норми, а у 17 % осіб 2-ї групи вони були у межах “високого нормального” (рис. 1).

Рис. 1. Розподіл студентів з підвищеним тиском залежно від статі та тютюнопаління.

Після виконання проби з 20 присіданнями приріст ЧСС за перші секунди (DЧСС) становив у чоловіків у середньому 62,2 %, у жінок – 72,6 % порівняно з вихідним рівнем, що відповідає існуючим нормативам (А.Г. Дембо, 1976). При цьому суттєвих відмінностей між групами студентів, які палять і не палять, не було. Приріст пульсового АТ (DПАТ) тільки у чоловіків 1-ї групи (які не мали звички до тютюнопаління) був у межах норми – 75,5 %, в інших групах перевищував нормативи, найбільше (89,5 %) – у групі жінок, які палять. Підвищення САТ (DСАТ) у відповідь на виконане навантаження в усіх групах відповідало нормі і було вище у жінок порівняно з чоловіками – відповідно 23,4 та 20,9 %. Середні показники реакції ДАТ (DДАТ) теж відповідали нормативам без суттєвих відмінностей за групами порівняння. Оцінка пристосувальної реакції серцево-судинної системи на виконане фізичне навантаження виявила такий розподіл (рис. 2).

Рис. 2. Розподіл типів реакції серцево-судинної системи на функціональну пробу.

Найкращі показники, тобто найбільшу кількість нормотонічного типу гемодинамічних змін (63 %) було зафіксовано у групі чоловіків, які не палять, найменшу (41 %) – у групі жінок, які мають звичку до тютюнопаління. У групі чоловіків-курців кількість осіб з нормотонічним типом реагування, коли забезпечення навантаження відбувається за рахунок пропорційного підвищення ЧСС та збільшення ударного об’єму серця, була значно меншою (Р<0,05), ніж у чоловіків, які не палять, – відпові дно 44 і 63 %. Майже у половини (53 %) жінок, які не мали звички до тютюнопаління, гемодинамічні зміни відповідали нормі, що на 12 % перевищило аналогічні показники у жінок, які мали звичку до тютюнопаління (41 %). Серед нераціональних типів реакції серцево-судинної системи на функціональну пробу в усіх групах досліджених переважав гіпертонічний тип, який характеризується надмірним збільшенням ударного об’єму серця. Найбільшу кількість реакції гіпертонічного типу (52 %) було зафіксовано у жінок 2-ї групи, найменшу (33 %) – у чоловіків 1-ї групи. Астенічний тип відповіді, при якому забезпечення роботи відбувається в основному за рахунок підвищення ЧСС, найчастіше спостерігався у чоловіків-курців і становив 8 %, в інших групах досліджених він коливався у межах 2–7 %. Дистонічний тип реакції зустрічався рідко і становив у середньому по 2–3 % у кожній групі. Тривалість відновлення пульсу (див. табл. 2) у жінок була значно довшою, ніж у чоловіків, – відповідно 139 та 109 с (Р<0,05), без суттєвих відмінностей за групами залежно від тютюнопаління. Згідно з критеріями адекватності реакції серцево-судинної системи пульс у тренованої людини повинен нормалізуватися до кінця другої хвилини відновлювального періоду. Таким чином, тільки чоловіки обох груп мають належний рівень тренованості і функціонального стану серцево-судинної системи, а показники відновлення ЧСС у жінок відповідають нормативам для нетренованих осіб, що свідчить про неефективність оздоровчих занять. САТ у середньому до кінця третьої хвилини відновлення дещо перевищував вихідні показники у кожній групі, а максимально близьким до початкового рівня був у жінок 1-ї групи. ДАТ практично відповідав вихідному рівню в усіх групах.

Висновки

1. У стані спокою підвищений АТ мають 27 % чоловіків і 17 % жінок, які палять. У той же час у групі студентів, які не палять, серед жінок підвищений АТ не зафіксований, а у чоловіків він зустрічався в 13 % випадків.
2. Підвищений АТ у групі курців може бути зумовлений як негативним впливом тютюнопаління, так і перевагою фізичних вправ на розвиток сили з обтяженням.
3. Серцево-судинна система чоловіків, які не мають звички до тютюнопаління, найкраще пристосована до виконання динамічних фізичних навантажень порівняно з обстеженими інших груп.
4. За результатами відновлення показників серцево-судинної системи жінок після дозованого фізичного навантаження слід визнати, що самостійні заняття оздоровчою фізичною культурою є неефективними.

1. Кваша Е.А., Смирнова И.П., Горбась И.М. и др. Связь смертности с факторами риска ишемической болезни сердца и динамика профиля риска в популяции // Лік. справа. – 1996. – № 7–9. – С. 184-187.
2. Пирогова Е.А., Иващенко Л.Я., Cтрапко Н.П. Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека. – К.: Здоровья, 1986. – 151 с.
3. Профілактика в первинних структурах охорони здоров’я. – К.: CINDI Україна, 1999. – 166 с.
4. Ранняя диагностика и профилактика сердечно-сосудистых заболеваний. Материалы всесоюзной конф., 1983. – Новосибирск, 1983. – Ч. 1. – 280 с.
5. Рекомендації Українського товариства кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. – К., 2001. – 55 с.
6. Berlin J.A., Galditz G.A. A meta-analysis of physical activity in the prevention of coronary heart disease // Amer. J. Epidemiology. – 1990. – Vol. 132. – P. 612-628.
7. Fagestrom K.O., Save U. The pathophysiology of nicotine dependence treatment options and cardiovascular safety of nicotine // Cardiovasc. Risk Factors. – 1996. – Vol. 6, № 3. – P. 135-143.
8. Lemaitre R.N., Siscovick D.S., Raghunathan T.E. et al. Leiser-time physical activity and the risk of primary cardiac arrest // Arch. Intern. Med. – 1999. – Vol. 159, № 7. – P. 686-690.
9. Wannamethee S.G., Shaper A.G., Walker M., Ebrahim S. Lifestyle and survival free of heart attack, stroke, and diabetes in middl-aged British men // Arch. Intern. Med. – 1998. – Vol. 158, № 22. – P. 2433-2440.

Influence of smoking upon the reaction of cardiovascular system of medical students engaged in health supporting physical training

V.А. Shapovalova, M.О. Аrefyeva

The aim of the research was to study the reactivity of cardiovascular system to physical efforts depending on smoking. Haemodynamic parameters were examined during physical exercise in 158 physically active students depending on smoking status. It has been shown that among smoking students 27 per cent of men and 13 per cent of women have elevated blood pressure. Among non-smokers, elevated blood pressure was registered in 13 per cent of men and was not registered in women. This can be caused by the negative influence of smoking as well as by the prevalence of static physical exercises with weights among male smokers. It was established that the cardiovascular system of non-smoking males is better adapted to dynamic physical training in comparison with other groups of subjects.