КЛЮЧОВІ СЛОВА: серцево-судинні захворювання, судинно-мозкові захворювання, мозкові інсульти, фактори ризику

Хвороби системи кровообігу, посідаючи перше місце за поширеністю, зумовлюють більше половини всіх випадків смерті та становлять третину причин інвалідності. Вони суттєво впливають на тривалість і якість життя населення, на показники смертності. Саме тому боротьба з хворобами системи кровообігу на сучасному етапі є важливою проблемою. Поточний прогностичний аналіз і математичне моделювання на більш віддалений (довгостроковий) період, які враховують стан навколишнього середовища, питної води, якість харчування, а також соціально-економічне становище в країні, свідчать про те, що очікуваного результату неможливо досягти без науково обґрунтованих заходів, які забезпечуються належним фінансуванням і державною підтримкою [1].

Оцінка стану здоров’я населення за таким інтегрованим показником ВООЗ, як очікувана середня тривалість життя, свідчить про скорочення тривалості життя в Україні в середньому на десять років порівняно з країнами Євросоюзу і на п’ять – порівняно із середньоєвропейським рівнем.

У структурі загальної смертності в економічно розвинених країнах питома вага померлих від хвороб системи кровообігу становить близько 50 %, в Україні – 61,6 % (2002) [3].

За поширеністю у 2002 р. перше місце також посідали хвороби системи кровообігу (43079,3 на 100 тис. дорослого населення або 27,4 %), друге – хвороби органів дихання (33524,7 або 21,3 %), третє – хвороби органів травлення (14673,6 або 9,3 %) і четверте – хвороби сечостатевої системи (8144,6 або 5,2 %). Фактично, майже кожний третій пацієнт у країні має серцево-судинне захворювання. Характерною ознакою є зростання питомої ваги показників поширеності хвороб системи кровообігу (+29,8 %) без суттєвої динаміки поширеності інших хвороб [4].

За захворюваністю перше місце займали хвороби органів дихання (27719,1 або 41,5 %), друге – хвороби системи кровообігу (4912,3 або 7,4 %), третє – травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин (4650,9 або 7 %) і четверте – хвороби сечостатевої системи – (4227,2 або 6,3 %). Зросла захворюваність на хвороби системи кровообігу (+54 %) і кістково-м’язової системи та сполучної тканини (+34 %).

Питома вага поширеності та захворюваності найвища для всіх форм гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та судинно-мозкових захворювань як у 1997, так і 2002 р. (табл. 1).

Таблиця 1 Динаміка та структура поширеності і захворюваності хвороб системи кровообігу серед дорослих та підлітків в Україні

Показники поширеності хвороб системи кровообігу серед дорослого населення за останні шість років зросли на 55,9 %, у тому числі ішемічної хвороби серця – на 54,8 %, артеріальної гіпертензії – на 68 % і судинно-мозкових захворювань – на 39,8 % [6].

Поширеність хвороб системи кровообігу серед працездатного населення становила 52 %, у тому числі ішемічної хвороби серця – 42,1 %, гіпертонічної хвороби (усі форми) – 61,5 % та судинно-мозкових захворювань – 30 %. За період з 1997 до 2002 р. цей показник майже не змінився як в цілому по країні, так і в окремих областях.

Проблема судинно-мозкових захворювань та їх наслідків в Україні стоїть досить гостро. Зокрема, захворюваність та поширеність судинно-мозкових захворювань у 2002 р. серед дорослих та підлітків становили відповідно 939,8 і 6917,6 на 100 000 населення, тобто щороку звертаються до лікаря близько 380 000 пацієнтів, а всього налічується 2 787 182 хворих.

Збільшується частота інсультів, транзиторних ішемічних атак, а також хронічних, повільно прогресуючих форм судинної патології головного мозку, які з віком можуть призводити до розвитку деменції. Поширеність судинно-мозкових захворювань в Україні неухильно зростає. За останні 15 років цей показник зріс майже у чотири рази.

Для практичного розв’язання проблем, пов’язаних із судинно-мозковими захворюваннями та артеріальною гіпертензією, дуже важливим є моніторинг показників загальної смертності від мозкових інсультів, визначення характеру мозкових інсультів та їх нозологічна характеристика – геморагічні (внутрішньомозковий та субарахноїдальний крововилив), ішемічні (емболія, тромбоз, атеросклероз). Такі дані наведені в табл. 2.

Таблиця 2 Динаміка та структура смертності від мозкових інсультів серед всього населення України

Примітка. МІ – мозковий інсульт, АГ – артеріальна гіпертензія.

Смертність від геморагічних мозкових інсультів у загальній структурі смертності від мозкових інсультів становила в 1999 р. 13,1 %, у 2002 – 14,6 %, відносне збільшення показника – 11,5 % (див. табл. 2). Відзначали відносне зменшення питомої ваги померлих від геморагічних мозкових інсультів на фоні артеріальної гіпертензії на 8,1 %. Одночасно спостерігали її збільшення на 25 % від геморагічних мозкових інсультів без артеріальної гіпертензії. Найбільш небезпечним для життя судинно-мозковим захворюванням є внутрішньомозковий крововилив, який на фоні артеріальної гіпертензії в 1999 р. виявляли в 3,5 разу частіше, ніж без неї. У2002 р. цей показник зменшився до 2,6 разу. Отже, йдеться про тенденцію до “пом’якшення” ускладнень від судинно-мозкових захворювань на фоні артеріальної гіпертензії.

Смертність від субарахноїдальних крововиливів у структурі смертності від мозкових інсультів становить 1–1,5 % і має тенденцію до збільшення, особливо у випадках без супутньої артеріальної гіпертензії. Головною причиною (до 85 % випадків) субарахноїдальних крововиливів вважають розрив мішкових аневризм, рідше – артеріовенозних мальформацій головного мозку та артеріовенозних фістул мозкової оболонки.

Основною причиною ішемічних мозкових інсультів з летальними наслідками є атеросклероз, відносна частота яких за останні роки зросла на 13,2 %, причому розвиток інсультів атеросклеротичного генезу на фоні артеріальної гіпертензії збільшився на 33,4 %, без неї – на 10,4 %. Серед інших причин зростання ішемічних мозкових інсультів є закупорка мозкових артерій, частота яких на фоні артеріальної гіпертензії збільшилася на 55,9 %, а без неї – тільки на 10,4 %.

Частота випадків смерті від гострих, але не точно визначених судинно-мозкових хвороб маєчітку тенденцію до зменшення, очевидно, за рахунок покращання діагностики.

Таким чином, в Україні смертність від судинних уражень мозку продовжує зростати, у той час як у країнах Європи – різко знижується.

Одним із головних факторів ризику розвитку ішемічної хвороби серця та інфаркту міокарда, судинно-мозкових захворювань і мозкових інсультів є артеріальна гіпертензія. При ішемічній хворобі серця із супутньою артеріальною гіпертензією інфаркт міокарда виникає в 3–4 рази частіше. Серед усіх померлих в 2002 році від мозкових інсультів 30 % були хворі з гіпертонічною хворобою, а в працездатному віці – 44,1 %. Отже, майже половина померлих від мозкових інсультів при судинно-мозкових захворюваннях осіб працездатного віку страждали на артеріальну гіпертензію. За останні десять років помирало в середньому 7,2 % хворих працездатного віку з судинно-мозковими захворюваннями без артеріальної гіпертензії, в той час як на фоні артеріальної гіпертензії – 18,6 %, тобто в 2,5 разу більше.

Висока захворюваність населення хворобами системи кровообігу сприяє погіршенню стану здоров’я, втратам працездатності, інвалідності, передчасній смертності, зменшенню тривалості життя та інше. В структурі тимчасової втрати працездатності при хворобах системи кровообігу за кількістю як випадків, так і календарних днів (на 100 працюючих), перше місце посідають усі форми гіпертонічної хвороби (відповідно 41,5 і 30,5 %). На другому місці – ішемічна хвороба серця (відповідно 24,4 і 28,1 %). На третьому – судинно-мозкові захворювання (відповідно 12,2 і 17,7 %). За 2002 р. відзначають зростання тимчасової непрацездатності в більшості областей країни [5].

У кожного третього пацієнта із хворобою системи кровообігу встановлюють первинну інвалідність, 20 % з них – хворі працездатного віку. Аналіз первинної інвалідності показав, що у 28 % дорослого населення у 2002 р. причиною первинної інвалідності були хвороби системи кровообігу, у 6,8 % – гіпертонічна хвороба, у 29,3 % – ішемічна хвороба серця, у 40,1 % – церебральні порушення. Серед хворих працездатного віку ці показники становили відповідно 20,3; 30,9 і 35,5 %.

Особливу стурбованість викликає те, що серед причин первинної інвалідності одною з головних є судинно-мозкові захворювання як серед дорослих, так і серед населення працездатного віку. Серед дорослих їх кількість найвища в м. Києві (13,2 %), Черкаській (8,2 %), Миколаївській та Одеській областях (по 7,2 %) і в АР Крим (7,6 %).

Причинами незадовільного лікування пацієнтів з інсультами є відсутність єдиного системного підходу до розв’язання цієї проблеми; відсутність спеціалізованих інсультних відділень у багатьох областях України; відсутність стандартів та єдиної стратегії, дотримання якої було б обов’язковим для всіх спеціалістів; недостатня інформованість як лікарів, так і населення в цілому, внаслідок чого не використовуються повною мірою профілактичні заходи, пізно призначається та нераціонально проводиться лікування. Частина хворих на інсульт взагалі не госпіталізується в стаціонари, що призводить до збільшення смертності та інвалідності [2].

Залишається актуальним питання створення обласних або міських невролого-нейрохірургічних інсультних центрів з повноцінним оснащенням та кваліфікованими спеціалістами. Досвід роботи таких центрів у Києві і Дніпропетровську свідчить про ефективність їх діяльності.

Державна підтримка заходів запобігання смертності та інвалідності населення внаслідок серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань ґрунтується на тому, що профілактична робота значно ефективніша за соціальними наслідками, ніж клінічний підхід до розв’язання проблем. Розрив, який існує між профілактичною і клінічною медициною сьогодні, академічний підхід до принципів профілактики хронічних неінфекційних хвороб взагалі і серцево-судинних зокрема, не дає змоги на сучасному етапі підвищити показники стану здоров’я населення України до такого рівня, як у багатьох розвинених країнах. Звичайно, первинна профілактика потребує великих матеріальних ресурсів, але ці матеріальні затрати значно менші від тих збитків, які зазнає суспільство сьогодні внаслідок цих хвороб.

Залишається гострою проблема фінансування галузі, оскільки витрати на охорону здоров’я в Україні набагато менші порівняно з країнами з розвиненою економікою. Наприклад, у Великобританії витрати на охорону здоров’я з розрахунку на одного жителя становлять 700 доларів, у США – 3750 доларів, у той час як в Україні – близько 20 доларів.

Міжнародний досвід свідчить про реальну можливість зниження захворюваності і смертності від хвороб системи кровообігу та інших хронічних неінфекційних хвороб у популяції. В результаті проведених епідеміологічних обстежень було встановлено понад 200 факторів ризику, які призводять до скорочення тривалості життя, розвитку передчасних ускладнень і смертності.

На сьогодні найголовнішими серед них вважають [2, 6]:

• порушення обміну ліпідів (гіперхолестеринемія, дисліпопротеїдемія),
• підвищений артеріальний тиск (артеріальна гіпертензія),
• надмірна вага тіла (ожиріння),
• цукровий діабет,
• низька фізична активність,
• паління (побутовий нікотинізм),
• надмірне вживання алкоголю,
• стресові навантаження.

Через високу поширеність і смертність від судинно-мозкових захворювань, показники яких перевищують на кілька порядків загальноєвропейські, та з огляду на медико-соціальну значущість проблеми виникла потреба в розробці програми профілактики та лікування мозкових інсультів. Вона повинна відіграти важливу роль у зменшенні рівнів смертності і медико-соціального навантаження та збільшенні тривалості життя.

Досвід боротьби із судинно-мозковими захворюваннями накопичений багатьма науково-дослідними інститутами та медичними закладами України. Для його узагальнення цілком доцільним було б створити Українську асоціацію боротьби з інсультами, а також центр боротьби з інсультами, та підготувати проект програми, яка б визначала головні аспекти наукової позиції і практичного розв’язання та фінансування проблеми.

Література

1. Заклади охорони здоров’я та захворюваність населення України у 2001 році. Статистичний бюлетень. Держкомстат України. – К., 2002. – 45 с.
2. Коваленко В.М., Дорогой А.П. Хвороби системи кровообігу в Україні: проблеми і резерви збереження здоров’я населення // Серце і судини. – 2003. – № 2. – С. 4-10.
3. Медико-демографічний атлас України, вип. 3 / В.П. Войтенко. – К.: Фітосоціоцентр, 2003. – 38 с.
4. Основні показники діяльності кардіологічної та ревматологічної служб лікувально-профілактичних закладів України за 2001–2002 роки (Аналітично-статистичний посібник) / Під ред. В.М. Коваленка. – К., 2003. – 157 с.
5. Основні показники інвалідності та діяльності медико-соціальних експертних комісій України за 2002 рік. – Дніпропетровськ: Пороги, 2003. – 98 с.
6. Стан серцево-судинної патології та шляхи його покращання в Україні. Методичний посібник / В.М. Коваленко. – К.: “Віпол”, 2003. – 45 с.

Mortality and physical inability of the population due to cardiovascular and cerebrovascular diseases – issue of our time

V.M. Kovalenko, A.P. Dorogoj, V.M. Kornatsky, O.I. Prokopishen, T.S. Manojlenko

The analysis of a condition of health of the population of Ukraine because of illnesses of a cardiovascular system is conducted. The special attention is given to cerebrovascular pathology. Structure and dynamics of mortality from cerebral strokes is reviewed. The hemorrhagic cerebral strokes were a cause of mortality from all strokes in 13,1 % (1999) and 14,6 % (2002). Strokes on background of arterial hypertension were a cause of mortality in 27,1 and 24,9 %, without hypertension – 8 % and 10 %, accordingly. For five years (1999–2002 years) a relative decrease of mortality from hemorrhagic cerebral strokes on background of hypertension by 8,8 % was noted. The increase of mortality by 20 % was noted in patients without hypertension. The ischemic cerebral strokes on background of hypertension happened more often by 17,1 %, without hypertension – reduced by 2,2 %. The measures for improvement of situation possible currently in public health service of Ukraine are offered.