24–26 вересня 2003 р. у Києві відбувся Пленум Правління Українського наукового товариства кардіологів з міжнародною участю: “Атеросклероз і ішемічна хвороба серця: сучасний стан проблеми. Артеріальна гіпертензія як фактор ризику ІХС; профілактика ускладнень”. Співголовами організаційного комітету Пленуму були президент Академії медичних наук О.Ф. Возіанов та Міністр охорони здоров’я України А.В. Підаєв. Роботу Пленуму організував Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України, який вже тривалий час виконує роль Національного кардіологічного центру. В організації Пленуму взяли участь Наукове товариство та Асоціація кардіологів України, Інститут серцево-судинної хірургії АМН України.

Аналіз показників стану здоров’я населення України свідчить, що захворюваність та смертність від хвороб системи кровообігу залишаються високими. Так, останній показник становить 61,3 % відповідно до загального показника смертності в країні. Найбільш частими причинами смерті від хвороб системи кровообігу є ішемічна хвороба серця (ІХС) та цереброваскулярні захворювання. Питома вага ІХС у структурі смертності від хвороб системи кровообігу становить до 65 %. Щороку з приводу ІХС звертаються до лікарів у середньому близько 6 млн хворих. Причому первинно реєструють понад 500 тис. випадків ІХС на рік. До 35–40 % хворих з ІХС страждають на стенокардію. Показники розповсюдженості та смертності від ІХС в Україні залишаються, на жаль, одними з найвищих в Європі. Економічні збитки внаслідок тимчасової непрацездатності та передчасної смерті від ІХС та її ускладнень, цереброваскулярних захворювань та артеріальної гіпертензії перевищують 2 млрд гривень. Суттєвими є також витрати на лікування та реабілітацію зазначеної категорії пацієнтів. Саме тому розробка та впровадження заходів, спрямованих на покращання діагностики і забезпечення профілактики хвороб системи кровообігу, в першу чергу ІХС, цереброваскулярних захворювань, ар теріальної гіпертензії, залишаються актуальними проблемами кардіології та практичної діяльності медичного співтовариства, що знайшло своє відображення в програмі Пленуму.

Особливе місце було відведено питанням порушення ліпідного обміну та розвитку атеросклерозу як найважливішого фактора, який, у свою чергу, обумовлює захворюваність та клінічний перебіг ІХС. Обговорено проблеми забезпечення та оптимізації гіполіпідемічної терапії. На окремому засіданні розглядали комплекс питань щодо гострих коронарних синдромів, включаючи діагностику, стратегію їх лікування, прогноз. Ряд доповідей було присвячено хірургічному лікуванню ІХС.

У програмі Пленуму знайшла відображення проблема артеріальної гіпертензії, яка залишається важливим фактором ризику розвитку ІХС та ускладнень; обговорено “Нові рекомендації робочої групи Українського товариства кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії”, проведена підсумкова організаційно-методична нарада головних спеціалістів МОЗ: “Результати виконання Національної програми профілактики та лікування артеріальної гіпертенезії в Україні”. За участю провідних кардіологів, кардіохірургів, терапевтів, співробітників профільних кафедр вищих медичних закладів та академій післядипломної освіти лікарів, широкого медичного співтовариства обговорені методичні аспекти діагностики і лікування дисліпідемій, запропонована та затверджена робоча клінічна класифікація дисліпідемій Українського товариства кардіологів; затверджені рекомендації Українського наукового товариства кардіологів з профілактики раптової серцевої смерті та рекомендації Українського наукового товариства кардіологів, присвячені принципам ведення хворих з фібриляцією та тріпотінням передсердь; затверджена класифікація нейроциркуляторної дистонії (астенії) з ураженнями серцево-судинної системи.

У ході Пленуму велика роль була відведена впровадженню в загальну практику заходів з ураху ванням досягнень доказової медицини; відбувся науково-практичний семінар з міжнародною участю за результатами міжнародного клінічного дослідження EUROPA. В роботі Пленуму взяли участь представники провідних вітчизняних та закордонних фармакологічних фірм-виробників лікарських засобів, які застосовують у терапії ІХС. Відбулися відповідні симпозіуми. Матеріали Пленуму видані окремим збірником, з ними зможуть ознайомитися спеціалісти і медична громадськість.

Резолюція Пленуму Правління Українського товариства кардіологів з міжнародною участю “Атеросклероз і ішемічна хвороба серця: сучасний стан проблеми. Артеріальна гіпертензія як фактор ризику ІХС; профілактика ускладнень”

Пленум Правління товариства кардіологів України був спрямований на вирішення найбільш актуальних проблем наукових досліджень і практики кардіологічної служби.

Програма охоплювала такі проблемні питання сучасної кардіології, як проблеми атеросклерозу та ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії, гострих коронарних синдромів (нестабільна стенокардія, інфаркт міокарда), питання фундаментальної кардіології, профілактичної кардіології, організації кардіологічної служби, проблеми кардіохірургії в лікуванні ішемічної хвороби серця тощо.

У рамках Пленуму було проведено 7 сателітних симпозіумів з оцінки ефективності фармакологічних засобів кардіологічного профілю, які використовуються в Україні; здійснена презентація нових лікарських засобів; проведені дискусії, інтерактивна сесія, науково-практичний семінар з міжнародною участю, проведена демонстрація та обговорення стендових доповідей.

Учасники Пленуму прослухали 4 лекції провідних вчених з актуальних питань сучасної медицини. Наприкінці Пленуму відбулася підсумкова організаційно-методична нарада-семінар головних обласних спеціалістів (терапевтів, кардіологів) України.

Пленум відзначив, що :

1. Створені і плідно працюють робочі групи з основних напрямків кардіології.
2. Продовжується успішне виконання Національної програми з боротьби з артеріальною гіпертензією.
3. Удосконалюються методи профілактики і лікування хворих з ішемічною хворобою серця та артеріальною гіпертензією.
4. Стали ширше впроваджуватися методи ангіопластики, стентування, шунтування вінцевих судин у хворих в Україні.
5. Ширше застосовуються гіполіпідемічні препарати у хворих з гострим інфарктом міокарда.
6. Почали більше використовувати немедикаментозні фактори відновлювального лікування хворих після закінчення гострого періоду інфаркту міокарда.

• Не реалізовані зусилля з реєстрації в Україні тромболітичних засобів та інших життєво необхідних препаратів (внутрішньовенні форми b-адреноблокаторів, вазодилататорів).
• Недостатньо фінансується придбання лікарських засобів та обладнання, необхідних для надання невідкладної допомоги.
• Недостатньою залишається якість визначення статистичних показників смертності від гострих форм ішемічної хвороби серця та кардіосклерозу.

1. Розробити програму з профілактики і лікування атеросклерозу та ІХС і їх ускладнень в Україні.
2. Протягом року розглянути зауваження щодо робочої клінічної класифікації дисліпідемій і підготувати проект класифікації до прийняття на наступному з’їзді.
3. Робочій групі з атеросклерозу та ішемічної хвороби серця підготувати методичні рекомендації з діагностики і лікування дисліпідемій відповідно до Європейських рекомендацій щодо профілактики серцево-судинних захворювань (2003) та Американських рекомендацій (АTP-III).
4. Розробити рекомендації щодо показань до проведення транслюмінальної ангіопластики, стентування, аортокоронарного шунтування.
5. Опрацювати скринінг-реєстр хворих з гострими коронарними синдромами для з’ясування повноти впровадження рекомендацій у практику охорони здоров’я.
6. Ширше застосовувати у лікуванні хворих на ІХС, в тому числі у хворих на гострі коронарні синдроми, сучасні ліпідознижувальні препарати.
7. Сприяти дослідженню тропонінів та С-реактивного протеїну для оцінки ризику та діагностики гострого інфаркту міокарда.
8. Лікарям у практичній діяльності дотримуватися рекомендацій з профілактики раптової смерті, з принципів ведення хворих з фібриляцією і тріпотінням передсердь та затвердженої класифікації нейроциркуляторної дистонії (астенії) з ураженнями серцево-судинної системи.

1. Розробити нові рекомендації Українського товариства кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії відповідно до Європейських рекомендацій 2003 року.
2. Вважати необхідним боротьбу з факторами ризику виникнення артеріальної гіпертензії та формування здорового способу життя.
3. Забезпечити належну підтримку проведенню популяційних досліджень, спрямованих на виявлення факторів ризику виникнення артеріальної гіпертензії серед населення різних регіонів України.
4. Зобов’язати медичних представників сприяти виявленню артеріальної гіпертензії та розповсюдженню інформації з її профілактики. Контрольним показником поширеності артеріальної гіпертензії в Україні, з огляду на епідеміологічні дослідження, проведені Інститутом кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України, та рекомендації робочої групи Товариства та Асоціації кардіологів України, вважати 25 %.
5. Поєднати зусилля кардіологів, невропатологів, терапевтів і сімейних лікарів у розв’язанні проблем профілактики мозкових інсультів.
6. Удосконалити критерії медико-соціальної експертизи інвалідів внаслідок гіпертонічної хвороби відповідно до сучасних уявлень.
7. Провести вибіркову експертизу причин значних регіональних розбіжностей у показниках, що характеризують стан здоров’я населення.
8. Лікарям у практичній діяльності дотримуватися сучасної класифікації, рекомендованої ВООЗ та міжнародним товариством гіпертензії, наказу № 54 МОЗ України, Рекомендацій з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії, підготовлених Українським товариством кардіологів.
9. Керівникам медико-профілактичних закладів забезпечити розробку та розповсюдження санітарно-просвітніх матеріалів для населення, що пропагують здоровий спосіб життя.
10. Активніше залучати медичних сестер, фельдшерів та працівників аптек до пропаганди медико-санітарних знань і профілактики артеріальної гіпертензії серед населення.
11. Сприяти створенню клубів та шкіл для хворих з артеріальною гіпертензією.