У запропонованому Вашій увазі номері додатку до “Українського кардіологічного журналу” наведені рекомендації Українського наукового товариства кардіологів “Принципи ведення хворих з фібриляцією та тріпотінням передсердь” та “Раптова серцева смерть: фактори ризику та профілактика”, які обговорені відповідно на засіданні круглого столу 18 квітня 2002 року і на конференції 3 червня 2003 року, які проходили в Інституті кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України в м. Києві. Вони готуються до затвердження на Пленумі Правління товариства наприкінці вересня поточного року.

Фібриляція і тріпотіння передсердь залишаються найбільш поширеними порушеннями ритму серця, що потребують стаціонарного лікування. Крім того, вони є одними з головних причин мозкових інсультів. У наведених рекомендаціях зібрані підходи до вибору стратегії лікування при цих аритміях, а саме вирішення головного питання – доцільності відновлення ритму з профілактикою подальших рецидивів, або контролю частоти шлуночкових скорочень при постійній формі фібриляції передсердь, що визначається співвідношенням очікуваної ефективності та безпеки використання препаратів. У рекомендаціях наведені обсяги обстеження пацієнтів та стандарти антитромботичної терапії прямими і непрямими антикоагулянтами під час відновлення синусового ритму та у випадках постійної форми аритмії.

Інша проблема, яка розглядається в цьому номері додатку до нашого журналу, – раптова серцева смерть. Ця подія є найбільш неочікуваною і загрозливою в кардіологічній практиці. Розповсюдженість її становить більш ніж 1 випадок на 1000 населення за рік. Тому це не тільки важлива медична, а й соціальна проблема. Більшість зусиль направлено на профілактику шлуночкових аритмій, які є головною причиною раптової смерті. В рекомендаціях наведені узгоджені підходи до визначення наявності факторів ризику та заходи із запобігання раптовій серцевій смерті у хворих з високою ймовірністю шлуночкових аритмій, які раніше не мали випадків зупинки серця (так звана первинна профілактика) та у пацієнтів з епізодами зупинки кровообігу чи гемодинамічно значущими тахіаритміями (так звана вторинна профілактика раптової серцевої смерті). Дані рекомендації вміщують алгоритми серцево-легеневої реанімації на різних рівнях допомоги, залежно від умов, в яких перебуває пацієнт, наявності професійної підготовки тих, хто проводить ці заходи, та часу від зупинки серця.

Рекомендації Українського наукового товариства кардіологів “Принципи ведення хворих з фібриляцією та тріпотінням передсердь” та “Раптова серцева смерть: фактори ризику та профілактика” створені на основі рекомендацій з цих питань Європейського товариства кардіологів, Американської колегії кардіологів та Американської асоціації серця, і базуються на узгодженій позиції вітчизняних фахівців, які займаються даними проблемами, щодо урахування максимальної можливості використання міжнародних стандартів у наших умовах. Дані рекомендації в основному базуються на результатах великих рандомізованих клінічних досліджень та проведених мета-аналізів. У рекомендаціях розглянуті показання до інвазивних і неінвазивних методів дослідження пацієнтів, медикаментозні та немедикаментозні засоби лікування, а також деякі профілактичні заходи.

Дані рекомендації Українського наукового товариства кардіологів створені для використання практикуючими лікарями, науковцями та освітянами. Автори сподіваються, що впровадження цих рекомендацій дозволить спільними зусиллями запобігти численним ускладненням при фібриляції та тріпотінні передсердь (інсультам, серцевій недостатності, інфарктам), конкретизувати та покращити заходи з профілактики раптової серцевої смерті, підвищити ефективність серцево-легеневої реанімації, зменшити непрацездатність та інвалідизацію пацієнтів.