28–30 вересня в Луцьку відбулася акція “Дні здорового серця”, яка була присвячена Всесвітньому дню серця і мала за мету два основних завдання. Перше – розглянути проблему серцево-судинних захворювань та можливості їх профілактики серед міського населення. Друге – поглибити знання лікарів з питань первинної та вторинної профілактики серцево-судинних захворювань. Основним організатором акції був Центр профілактики та лікування артеріальної гіпертензії за підтримки виконкому міської ради Луцька, а також управлінь охорони здоров’я Волинської облдержадміністрації та Луцького міськвиконкому.

28 вересня до Всесвітнього дня серця було проведено різні заходи – спортивні змагання, конкурси, акції з вимірювання тиску. В цей же день відкрилася українсько-польська виставка “Здоров’я – для всіх”.

У рамках акції “Дні здорового серця” відбулися дві конференції з міжнародною участю. Перша з них – регіональна конференція для лікарів “Превентивна кардіологія: час для активних дій” – була проведена 29 вересня. Її основна мета – поглиблення знань практичних лікарів різних спеціальностей з питань первинної та вторинної профілактики серцево-судинних захворювань. У роботі конференції взяли участь близько 500 лікарів різних спеціальностей, переважно терапевти, кардіологи, сімейні лікарі, неврологи та ендокринологи з Волинської, Львівської, Тернопільської, Рівненської областей.

“Дні здорового серця” відбувалися за активної підтримки місцевої влади. З вітальним словом виступив Луцький міський голова А.Ф. Кривицький, який наголосив на важливості співпраці медиків з владними структурами, оскільки саме за такої співпраці можливі результативні дії з профілактики серцево-судинних захворювань. З доповідями з первинної та вторинної профілактики серцево-судинних захворювань виступили провідні фахівці України – чл.-кор. АМН України, професор К.М. Амосова, професор О.Й. Жарінов, доцент Ю.А. Іванів, професор М.І. Лутай, професор Є.П. Свіщенко, професор Ю.М. Сіренко, професор І.П. Смірнова, професор В.Й. Целуйко, д.м.н. А.В. Ягенський. Нові Європейські рекомендації з профілактики серцево-судинних захворювань були висвітлені у доповіді професора П. Нільссона з університету Лунда (Швеція). Досвід лікування артеріальної гіпертензії та результати останніх епідеміологічних досліджень, проведених у Польщі, були висвітлені в доповідях екс-голови Польського гіпертонічного товариства професора Б. Крупи-Войцеховської та доктора медицини Т. Здроєвського – секретаря Національної програми профілактики та лікування серцево-судинних захворювань Польщі.

Учасники конференції “Превентивна кардіологія: час для активних дій” ще раз підкреслили необхідність комплексного підходу до профілактики серцево-судинних захворювань та визначну роль практичного лікаря не лише у лікуванні чи вторинній профілактиці хвороб серцево-судинної системи, а й у запобіганні їм.

30 вересня проходила конференція з міжнародною участю “Боротьба із серцево-судинними захворюваннями на муніципальному рівні”. У ній брали участь мер міста, генеральний консул Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку. Основна мета цієї конференції – продемонструвати необхідність активної співпраці медиків, представників соціальних служб і підприємств, освітян та інших зацікавлених сторін для покращання профілактики серцево-судинних захворювань. На конференцію були запрошені представники громадськості, закладів охорони здоров’я і освіти, соціальних служб підприємств, центрів зайнятості. Були вказані конкретні шляхи реалізації профілактичних програм з урахуванням як місцевих особливостей, так і досвіду інших областей та країн.

Наприкінці конференції був підписаний протокол про наміри активної співпраці у підготовці та реалізації новітніх програм з профілактики серцево-судинних захворювань у Луцьку між Луцькоюміською Радою та Генеральним консульством Республіки Польща в Луцьку.

У цей же день міський голова Луцька організував зустріч, на якій організатори конференції та її учасники, із різних міст України, а також із-за кордону, обговорювали практичні шляхи реалізації міжнародної співпраці у сфері профілактики серцево-судинних захворювань між Луцьком, Києвом та закордонними партнерами.

Необхідно зауважити, що “Дні здорового серця” у Луцьку – це не ізольована разова акція, а логічне продовження тих заходів з профілактики серцево-судинних захворювань, які проводяться у Луцьку протягом останніх років. У 1999 р. у місті в рамках виконання Національної програми боротьби з артеріальною гіпертензією за активної підтримки міської влади створений Центр по боротьбі з гіпертонією. Центр визначив реальну поширеність артеріальної гіпертензії, а також рівень обізнаності населення та медпрацівників з питань профілактики серцево-судинних захворювань.

Для покращання ситуації з 1999 р. через засоби масової інформації проводиться освітня робота серед населення. Підвищенню рівня знань сприяють і наявність пунктів вимірювання артеріального тиску в місті, а також регулярні акції з вимірювання тиску, які зацікавлюють населення, формують у нього потребу в оцінці стану власного здоров’я. Лише за два перших роки існування пунктів було проведено понад 30 000 вимірювань. Також проводиться робота з підвищення кваліфікації лікарів, перш за все, дільничних терапевтів та сімейних лікарів. Було проведене анкетування з метою визначення рівня знань про артеріальну гіпертензію. Після чого протягом двох років у всіх поліклініках міста проводилися цикли лекцій з питань діагностики, класифікації артеріальної гіпертензії, загальних підходів до лікування та характеристики окремих груп антигіпертензивних препаратів, а також профілактики серцево-судинних захворювань.

Пошук оптимальних шляхів профілактики привів до розробки та впровадження в 2000 р. програми активного втручання на муніципальному рівні “ЛУЦЬКАРД”. Програма “ЛУЦЬКАРД” є аналогом польської програми “СОПКАРД”, розробленої вченими Гданської медичної академії на базі досвіду шведських колег. Суть програми полягає у тривалому (протягом 10 років) профілактичному втручанні, орієнтованому на 40- та 50-річних мешканців одного з районів Луцька і спрямованому на вчасне виявлення артеріальної гіпертензії, діабету та гіперхолестеринемії, проведення первинної і вторинної профілактики серцево-судинних захворювань.

Основна мета програми – зниження рівня серцево-судинної смертності та інвалідності за рахунок покращення виявлення і корекції артеріальної гіпертензії, а також інших чинників ризику.

Вікові групи учасників визначалися з урахуванням традиційних періодів розвитку артеріальної гіпертензії: 40–50 років. Саме в цей період можна забезпечити максимальну ефективність профілактичних дій серед населення: не тільки серед хворих або осіб, які мають критичну кількість чинників ризику, а й серед практично здорових.

Ефект від проекту може бути максимальним не лише з медичної, а й з політичної та економічної точки зору.

Програма проводиться в одному з мікрорайонів Луцька. Крім того, до неї залучені і працівники трьох підприємств міста. Основна мета – порівняння можливостей та результатів впливу на організовані та неорганізовані популяції.

На початку програми був проведений репрезентативний скринінг, який охопив 750 осіб, відібраних методом рандомізації. Всі відібрані особи брали участь у анкетуванні, також їм вимірювали тиск і здійснювали антропометричні виміри. Результати скринінгу свідчать, що підвищений тиск мають 29 % осіб 40-річного та 43 % осіб 50-річного віку. Адекватно лікують гіпертензію лише 5,6 % обстежених осіб з гіпертонією. 53 % осіб, у яких гіпертензія була виявлена раніше, не лікуються взагалі, 32 % обстежених не знали про наявність у них підвищеного тиску.

Найбільш ефективною стратегією зі зниження серцево-судинної смертності, на думку організаторів програми “ЛУЦЬКАРД”, є поєднання загальнодержавних та муніципальних програм. Основою такого поєднання повинна бути Національна програма боротьби з артеріальною гіпертензією, яка вже почала приносити перші результати. Додаткові зусилля на місцевому рівні з їх оперативністю та урахуванням регіональних особливостей повинні сприяти покращанню ситуації з профілактики серцево-судинних захворювань. І чим більше таких муніципальних програм діятиме в Україні, тим швидше можна досягнути бажаного результату.