Украинская баннерная сеть

№ 4/2004
 
Проблемні статті  /  Problem articles
Первичная профилактика сердечной недостаточности – один из приоритетов современной кардиологии  
Л.Г. Воронков
Primary prevention of heart failure – one of the priorities of contemporary cardiology  
L.G. Voronkov
Современная стратегия профилактики хронической сердечной недостаточности (ХСН) не может ограничиваться лишь когортой пациентов с бессимптомной систолической дисфункцией левого желудочка (ЛЖ). Обсуждаются возможности первичной профилактики ХСН у пациентов с артериальной гипертензией и ишемической болезнью сердца с нормальной систолической функцией ЛЖ. Подчеркивается важнейшая роль ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента в первичной профилактике ХСН. 
Діагностичні можливості переривчастого моніторування електрокардіограми  
О.Й. Жарінов
Diagnostic possibilities of transient ECG monitoring  
О.J. Zharinov
Порівняно з холтерівським моніторуванням ЕКГ, технології амбулаторного переривчастого моніторування ЕКГ забезпечують можливість необмеженого збільшення тривалості реєстрації сигналу ЕКГ, точнішої оцінки змін ЕКГ у момент виникнення клінічних симптомів, забезпечення зворотного зв’язку лікаря і пацієнта. Реєстратори подій записують короткий епізод ЕКГ після активації пристрою, у випадку виникнення клінічних симптомів. «Петльові» монітори дозволяють записати ЕКГ не лише після, а й до активації пристрою. Значна перевага переривчастого моніторування ЕКГ – висока специфічність дослідження, яка досягається при самостійній активації пристрою у випадку виникнення симптомів. Водночас, цей метод не дозволяє діагностувати безсимптомні аритмії серця. Визнані клінічні показання для переривчастого моніторування ЕКГ – діагностика причини серцебиття і синкопальних станів. Переривчасте моніторування ЕКГ – зручний та економічно вигідний інструмент контролю за роботою постійних електрокардіостимуляторів, а також обстеження дітей і підлітків з підозрою на аритмії серця. Контроль ЕКГ в амбулаторних умовах полегшує контроль ефективності та безпеки антиаритмічної терапії, передусім у пацієнтів з фібриляцією і тріпотінням передсердь, а також з екстрасистолією.
Оригінальні дослідження / Original articles
Атеросклероз, ішемічна хвороба серця / Atherosclerosis, ischemic heart disease
Эффективность и безопасность применения симвастатина у больных с гиперхолестеринемией: результаты многоцентрового клинического исследования  
Группа многоцентрового исследования
Efficacy and safety of simvastatin in patients with hypercholesterolemia: results of multicentre clinical trial  
Multicentre Study Group
В статье представлены результаты многоцентрового клинического исследования эффективности и безопасности применения симвастатина у пациентов с гиперхолестеринемией в течение 12 нед. Целевой уровень холестерина (ХС) липопротеинов низкой плотности (ЛПНП) (меньше 3 ммоль/л) был достигнут у 72,6 % пациентов через 6 нед лечения. Применение симвастатина в течение 12 нед позволило достичь снижения уровня общего ХС на 27 %, ХС ЛПНП – на 34 %, триглицеридов – на 22 % при незначительном повышении ХС липопротеинов высокой плотности – на 18 %, без серьезных неблагоприятных эффектов. 
Гемодинамические и гуморальные эффекты спиронолактона у больных с острым инфарктом миокарда, осложненным сердечной недостаточностью  
О.Я. Бабак, И.И. Князькова
Hemodynamic and humoral effects of spironolacton in patients with acute myocardial infarction complicated with heart failure  
O.Ya. Babak, I.I. Knyazkova
Цель работы – изучить гемодинамические и гуморальные механизмы действия антагониста альдостерона спиронолактона у больных с острым инфарктом миокарда (ОИМ), осложненным сердечной недостаточностью (СН). Обследовано 59 больных с ОИМ и СН II–III функционального класса (ФК) по NYHA. На фоне общепринятой терапии, включавшей ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента, на 5–7-е сутки от начала заболевания 29 больным дополнительно назначали спиронолактон в дозе 25 мг в течение 1 года, 30 больных получали традиционное лечение.  Определяли активность ангиотензина II, альдостерона, предсердного натрийуретического пептида и эндотелина-1 на 5–7-е, 30-е сутки от начала заболевания, через 6 и 12 мес. Показано, что включение спиронолактона больным с ОИМ, осложненным СН, уменьшает степень выраженности СН, что подтверждается улучшением клинического состояния, улучшением насосной функции сердца и снижением уровня предсердного натрийуретического пептида в плазме. 
Влияние разных доз спираприла на показатели систолической и диастолической функций левого желудочка у больных пожилого возраста c острым инфарктом миокарда с зубцом Q  
Е.Н. Амосова, О.В. Рябцев, Н.А. Карел
Impact of spirapril in different doses on left ventricle systolic and diastolic function in elderly patients with Q-wave acute myocardial infarction  
Е.N. Amosova, О.V. Ryabtsev, N.A. Каrеl
Цель исследования– сравнительная оценка изменений систолической и диастолической функций левого желудочка (ЛЖ) у больных пожилого возраста с острым инфарктом миокарда (ОИМ) под влиянием разных доз ингибитора ангиотензинпревращающего фермента спираприла и изучение его переносимости. Обследовано 50 больных в возрасте 60–84 года с первичным ОИМ с зубцом Q. В зависимости от получаемой дозы препарата пациентов распределили на две группы: 1-я – 30 больных, которые получали спираприл в низкой дозе (3 мг в сутки), 2-я – 20 больных, которые принимали препарат в полной терапевтической дозе (6 мг в сутки). У больных 1-й группы не наблюдали существенной динамики показателей систолической функции. У больных 2-й группы на 24–28-е сутки лечения установлено достоверное увеличение фракции выброса на 18 %. Таким образом, у больных пожилого возраста с ОИМ передней локализации включение в лечение спираприла в полной терапевтической дозе (6 мг в сутки) с первых суток улучшает состояние систолической функции ЛЖ. Независимо от дозы наблюдают уменьшение признаков диастолической дисфункции. 
Корекція дисфункції ендотелію на фоні застосування карведилолу у пацієнтів з ішемічною хворобою серця  
М.І. Лутай, Л.С. Мхітарян, В.А. Слободський
Correction of endothelial dysfunction under treatment with carvedilol in patients with ischemic heart disease  
M.I. Lutay, L.S. Mhitarian, V.A. Slobodsky
Мета дослідження – вивчити вплив карведилолу на дисфункцію ендотелію у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, а також виявити можливі механізми цього впливу. Обстежили 35 пацієнтів зі стабільною стенокардією. З них 21 пацієнт (11 – з постінфарктним кардіосклерозом) отримував карведилол, 14 – атенолол. Групу контролю становили 12 осіб, зіставних за віком і статтю, без патології серцево-судинної системи. Для вивчення змін діаметра артерій у відповідь на підвищення тиску потоку крові (ендотелійзалежна вазодилатація – ЕЗВД) і сублінгвальний прийом нітрогліцерину (ендотелійнезалежна вазодилатація) використовували тест Целермайєра–Соренсена. Довгострокова терапія карведилолом значно покращила ЕЗВД. Лікування атенололом не впливало на дисфункцію ендотелію. Після довгострокового лікування карведилолом значно зменшився вміст у плазмі крові продуктів перекисної модифікації ліпідів та білків. Зниження проявів дисфункції ендотелію під впливом довгострокового лікування карведилолом можна пояснити антиоксидантними властивостями препарату. 
Взаимосвязь уровней провоспалительных цитокинов, С-реактивного белка и развития ранней постинфарктной дилатации полости левого желудочка сердца  
А.Н. Пархоменко, О.И. Иркин, Т.И. Гавриленко, О.С. Гурьева, Г.В. Пономарева
The interrelationship of proinflammatory cytokines, C-reactive protein and development of early left ventricular dilatation following myocardial infarction  
A.N. Parkhomenko, O.I. Irkin, T.I. Gavrilenko, O.S. Gurjeva, G.V. Ponomariova
С целью оценки связи между уровнями С-реактивного белка, интерлейкина-6, фактора некроза опухоли a и ранней дилатацией левого желудочка обследовано 129 пациентов с острыми коронарными синдромами с элевацией сегмента ST. Установлены определенные особенности исходного уровня и динамики изученных параметров у пациентов с ранней дилатацией полости левого желудочка, а также прогностическая ценность этих параметров. 
Отдаленные результаты применения системной энзимотерапии у больных с хронической ишемической болезнью сердца с синдромом дислипидемии  
В.Н. Коваленко, Т.М. Корниенко
Long-term results of usage of systemic enzyme therapy in patients with chronic ischemic heart disease with dyslipidemia syndrome  
V.N. Kovalenko, T.M. Korniyenko
Рассмотрена актуальная проблема современной кардиологии – лечение синдрома дислипидемии у больных с хронической ишемической болезнью сердца (ХИБС). Цель исследования – изучение липидокорригирующего влияния симвастатина и базисного препарата системной энзимотерапии (СЭТ) вобэнзима у больных с ХИБС с синдромом дислипидемии в течение 12 мес. В исследование включены 75 больных с ХИБС с синдромом дислипидемии и 30 практически здоровых лиц, составивших контрольную группу. Обследуемые пациенты с ХИБС были разделены на две группы в зависимости от вида применяемой липидокорригирующей терапии: пациенты 1-й группы (n=40) получали вобэнзим, 2-й группы – симвастатин (n=35). Анализ результатов показал, что СЭТ, как и лечение симвастатином, способствует нормализации липидного профиля и улучшению клинического статуса пациентов, но не влияет на активность трансаминаз в сыворотке крови. Полученные данные позволяют рекомендовать назначение базисного препарата СЭТ вобэнзима в качестве липидокорригирующего препарата в комплексном лечении ХИБС, сопровождающейся нарушениями обмена липидов. 
Взаємозв’язок між активністю ангіотензинперетворюючого ферменту і кардіогемодинамічними параметрами та метаболічними розладами у пацієнтів з ішемічною хворобою серця й осіб з факторами ризику її розвитку  
В.А. Чернишов, І.І. Єрмакович, С.В. Белозьорова, С.П. Молотягіна
The relationship between angiotensin-converting enzyme activity and cardiohemodynamic values and metabolic disturbances in patients with ischemic heart disease and persons with its risk factors  
V.A. Chernyshov, I.I. Yermakovych, S.V. Belozyorova, S.P. Molotyagina
Мета роботи – з’ясування можливого взаємозв’язку між активністю ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) і кардіогемодинамічними параметрами та метаболічними розладами у хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС) й осіб з факторами ризику (ФР) її розвитку. Обстежено 29 чоловіків віком 36–67 років зі стабільною стенокардією напруження, яка в 24 випадках поєднувалася з гіпертонічною хворобою. Як у хворих з ІХС, так і в осіб з ФР її виникнення встановлено залежність ступеня гіпертрофії міокарда, його скорочувальної функції, систолічного й діастолічного об’ємів лівого шлуночка від активності АПФ у сироватці. Серед метаболічних розладів на активність АПФ впливають дисліпопротеїдемія та надлишкова маса тіла пацієнта. 
Внутрисердечная гемодинамика, ремоделирование левого желудочка сердца и суточный профиль артериального давления у больных с острым инфарктом миокарда и артериальной гипертензией  
И.К. Следзевская, Л.Н. Бабий, Н.П. Строганова, Ю.О. Хоменко, Н.С. Голубь
Intracardiac hemodynamic, left ventricular remodeling and 24-hours blood pressure profile in patients with acute Q-myocardial infarction and arterial hypertension  
I.K. Sledsevskaya, L.N. Babiy, N.P. Stroganova, Yu.O. Khomenko, N.S. Golub
Цель исследования – изучить маркеры оптимизации артериального давления (АД) у больных с острым инфарктом миокарда (ИМ) с зубцом Q и артериальной гипертензией (АГ), а также определить значение различных вариантов ремоделирования левого желудочка для оценки его сократительной функции. Обследовано 35 больных с АГ через 10 сут после развития острого ИМ. Использовали методы суточного мониторирования АД, эхокардиографии, радиоизотопной вентрикулографии. В обследование включали больных с сохраненной систолической функцией (фракция выброса больше 40 %). Для лечения применяли нитраты, бета-адреноблокаторы, ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента, диуретики, реже – антагонисты кальция. Сохранение в течение 10 сут повышенного среднесуточного  АД характеризуется увеличением индекса времени и вариабельности АД при суточном мониторировании АД, а также отсутствием должных колебаний АД в дневное и ночное время суток. У больных с нормализованным  среднесуточным АД на 10-е сутки острого ИМ для оценки эффективности антигипертензивной терапии рекомендовано использовать величины индекса времени, вариабельности АД, но не учитывать колебания АД  между дневным  и ночным временем суток. Гипертрофию левого желудочка, преимущественно эксцентрическую, чаще наблюдают у лиц без  нормализации АД, но она имеет определенное компенсаторное значение для сохранения фракции выброса в результате менее значительных нарушений сегментарной сократимости ЛЖ по данным радиоизотопной вентрикулографии. 
Аналіз ремоделювання лівого шлуночка у хворих з цукровим діабетом 2-го типу в поєднанні з ішемічною хворобою серця та гіпертонічною хворобою  
В.С. Вернигородський, Б.М. Маньковський, М.В. Вернигородська, Н.Ю. Сидорова
Analysis of left ventricle remodeling in patients with type 2 diabetes mellitus associated with ischemic heart disease and arterial hypertension  
V.S. Vernigorodsky, B.M. Mankovsky, M.V. Vernigorodska, N.Yu. Sidorova
Мета дослідження – порівняльне вивчення змін геометрії та функцій серця у хворих з цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу та з ЦД 2-го типу у поєднанні з ішемічною хворобою серця (ІХС) і гіпертонічною хворобою. Проведено комплексне клінічне обстеження 109 хворих з ЦД 2-го типу. Результати дослідження показали, що показники внутрішньосерцевої гемодинаміки достовірно змінювалися у пацієнтів з ЦД. У пацієнтів з ЦД домінувала гіпертрофія міокарда лівого шлуночка з незначним потовщенням стінок, при поєднанні ЦД з ІХС – ексцентричний тип геометрії ЛШ, при поєднанні ЦД з гіпертонічною хворобою – концентричне ремоделювання. На фоні структурних змін виявлені ознаки порушення систолічної та діастолічної функції міокарда, більш виражені у хворих з ЦД у поєднанні з ІХС або гіпертонічною хворобою.
Артеріальні гіпертензії / Arterial hypertension
Оцінка ефективності антигіпертензивної терапії. Чи потрібні додаткові методи контролю рівня артеріального тиску?  
Ю.М. Сіренко, В.М. Рековець
Evaluation of the effectiveness of the antihypertensive treatment. Are the additional methods for the control of the blood pressure level needed?  
Yu.M. Sirenko, V.M. Rekovets
Метою дослідження було порівняння даних офісного вимірювання артеріального тиску (АТ), показників добового моніторування АТ (ДМАТ) і даних велоергометричної проби (ВЕМ) у хворих з артеріальною гіпертензією до і на фоні антигіпертензивної терапії (АГТ), оцінка ефективності та адекватності АГТ на основі кожного з цих методів. Обстежили 31 пацієнта з м’якою і помірною АГ. Після проведення обстеження у безмедикаментозний період призначали еналаприл, при потребі – у поєднанні з гідрохлоротіазидом. Термін спостереження – 12 тиж. ВЕМ та ДМАТ здійснювали повторно через 4 і 12 тижнів. У більшості пацієнтів спостерігали гіперреактивність АТ при фізичному навантаженні. На фоні АГТ рівень АТ достовірно зменшився на всіх етапах проведення ВЕМ. Парний кореляційний аналіз свідчить про можливе взаємодоповнююче значення показників АТ, визначених під час ВЕМ і ДМАТ, для оцінки ефективності АГТ. 
Дисфункція сполучної тканини та патофізіологічний механізм ремоделювання артерій еластичного типу у пацієнтів з гіпертонічною хворобою  
С.М. Поливода, О.О. Черепок, Р.О. Сичов
Dysfunction of connective tissue and pathophysiological mechanism of elastic arteries remodeling in patients with essential hypertension  
S.N. Polyvoda, A.A. Cherepok, R.A. Sychov
Метою дослідження було вивчення ролі порушень метаболізму сполучної тканини в ремоделюванні артерій еластичного типу у хворих з гіпертонічною хворобою (ГХ). Обстежено 86 хворих з ГХ та 30 практично здорових осіб. Морфологічні параметри аорти досліджували методом магніторезонансної томографії, визначали зовнішній (Дз), внутрішній (Дв) діаметр та товщину стінки (Нао) на рівні висхідного відділу аорти, а також масу сегмента аорти (Мао). Для оцінки пружно-еластичних властивостей аорти проводили доплерографію та визначали швидкість розповсюдження пульсової хвилі по аорті (ШРПХ) та коефіцієнт жорсткості аорти (Кж). Метаболізм сполучної тканини оцінювали за вмістом в сироватці крові вільного (ОПв) та пептидзв’язаного оксипроліну (ОПпз), С-кінцевих пропептидів проколагену I типу (С-КППІ), циркулюючих антитіл до еластину (ЦАе), а також вміст загальних (ЗГАГ) та сульфатованих глікозаміногліканів (СГАГ) у сечі. Встановлено достовірне збільшення Дв, Дз, Нао, Мао, ШРПХ та Кж у хворих з ГХ, що свідчить про дилатацію аорти та збільшення товщини й жорсткості її стінки. Виявлено статистично значуще збільшення в сироватці крові хворих з ГХ вмісту ОПпз та С-КППІ, зменшення ЦАе, а також збільшення вмісту в сечі ЗГАГ та СГАГ, що свідчить про активацію процесів синтезу колагену та структурних протеогліканів та деградацію еластину при ГХ. Результати проведеного множинного регресійного аналізу свідчать про те, що порушення метаболізму сполучної тканини є значущим і незалежним фактором ремоделювання великих артерій еластичного типу у хворих з ГХ.
Аритмії серця / Cardias arrhythmias
Продолжительность и дисперсия интервала Q-T в зависимости от показателей внутрисердечной гемодинамики у больных с ишемической болезнью сердца  
О.С. Сычев, О.А. Епанчинцева, Т.В. Гетьман, Д.Т. Малидзе, Е.В. Левчук
Duration and dispersion of QT interval depending on intracardiac hemodynamic parameters in patients with ischemic heart disease  
O.S. Sychov, O.A. Epanchintseva, T.V. Getman, D.T. Malidze, E.V. Levchuk
Целью данного исследования было изучить взаимосвязь величины корригированного интервала Q-T (Q-Tс) и его дисперсии (dQ-Tc) с систолической и диастолической функцией левого желудочка (ЛЖ) и его гипертрофией у больных со стабильной стенокардией напряжения. Обследован 251 пациент со стабильной стенокардией напряжения I–III функционального класса, в возрасте 34–65 лет (в среднем (55,2±0,5) года). Больных распределили на две группы в зависимости от показателей интервала Q-Tc (A – Q-Tc 440 мс и более, Б – Q-Tc меньше 440 мс) и на две группы в зависимости от значений его дисперсии (dQ-Tc) (В – dQ-Tc 50 мс и более, Г – dQ-Tc меньше 50 мс). Рассмотрели, как меняются значения Q-Tc и dQ-Tc в зависимости от показателей внутрисердечной гемодинамики. В группе А выявлены достоверно более высокие значения конечно-диастолического и конечно-систолического объемов ЛЖ по сравнению с группой Б. Подобные различия наблюдали в группах В и Г. В группах пациентов с удлиненным Q-Tc и увеличенной его дисперсией отмечали более низкие значения ФВ ЛЖ.
Серцева недостатность / Heart failure
Про- и противовоспалительные цитокины у больных c ишемической болезнью сердца при прогрессировании хронической сердечной недостаточности  
С.А. Серик, С.В. Степанова, В.И. Волков
Pro- and anti-inflammatory cytokines in patients with ischemic heart disease during chronic heart failure progression  
S.A. Serik, S.V. Stepanova, V.I. Volkov
Целью работы стало исследование уровней про- и противовоспалительных цитокинов (фактора некроза опухоли a (ФНО-a), интерлейкина(ИЛ)-1b, ИЛ-6 и ИЛ-4) у больных с ишемической болезнью сердца (ИБС) в зависимости от тяжести хронической сердечной недостаточности (ХСН). 69 больных с ИБС с ХСН I–IV функционального класса (ФК) по NYHA были разделены на две группы: 1-я – 38 пациентов с ХСН I–II ФК, 2-я – 31 больной с ХСН III–IV ФК. Инфаркт миокарда в прошлом перенесли 24 больных 1-й группы и 18 пациентов 2-й группы. Контрольную группу составили 17 практически здоровых лиц. Цитокины исследовали в сыворотке крови иммуноферментным методом. У больных 1-й группы установлено достоверное повышение уровней ФНО-a, ИЛ-1b, ИЛ-4. У больных 2-й группы по сравнению с 1-й выявлено достоверное увеличение активности в сыворотке ФНО-a, ИЛ-4. Уровень ФНО-a у больных с инфарктом миокарда в анамнезе, оказался достоверно выше, чем у больных без постинфарктного кардиосклероза. Таким образом, у больных с ИБС выявлено повышение уровней ФНО-a, ИЛ-1b и ИЛ-4, при этом прогрессирование ХСН ассоциировали с увеличением активности двух медиаторов: провоспалительного цитокина ФНО-a (особенно у пациентов, перенесших инфаркт миокарда) и противоспалительного цитокина ИЛ-4.
Популяційна кардіологія / Population cardiology
Обґрунтування моделі фінансування кардіологічної допомоги  
В.М. Корнацький, О.М. Шевченко
Substantiation of model of financing of the cardiological aid  
V.M. Kornatskyi, E.N. Shevchenko
Метою було визначення вартості фармакотерапії найважливіших за соціальним значенням захворювань серцево-судинної системи та дослідження рівня витрат на охорону здоров’я в цілому і на медикаментозне забезпечення зокрема. У роботі використані Стандарти надання медичної допомоги, рекомендовані Міністерством охорони здоров’я і затверджені Кабінетом Міністрів України. Для порівняння розрахунки проводили за трьома ціновими групами. Отримані результати, при зіставленні з наявним фінансуванням, виявили неможливість безкоштовного забезпечення ліками. За рахунок бюджету можливе надання лише певного об’єму невідкладної допомоги.
Кардіохірургія / Cardiac surgery
Хирургическое лечение хронической тромбоэмболической легочной гипертензии – альтернатива трансплантации комплекса сердце–легкие  
Б.М. Тодуров
Surgical treatment of chronic thromboembolic pulmonary hypertension – alternative for transplantation of heart–lungs complex  
B.M. Todurov
Целью хирургического вмешательства у больных с хронической тромбоэмболической гипертензией является тромбэндартерэктомия из легочной артерии, а также коррекция недостаточности трехстворчатого клапана (ТК), как основной причины декомпенсации больного. Тромбэндартерэктомия при хронической тромбоэмболии легочной артерии не может восстановить функцию газообмена пораженной легочной ткани, однако открытие эмболизированных легочных ветвей и их коллатералей позволяет снизить давление в оставшихся непораженными легочных артериях, что значительно улучшает газообмен в здоровых участках легких, а также защищает их от быстрого склерозирования. Снижение резистентности легочного русла, в свою очередь, ведет к нормализации давления в легочной артерии и снижению правожелудочковой недостаточности. Пластика ТК является завершающим этапом операции и в случае остаточной легочной гипертензии спасает пациента от высокого центрального венозного давления, а значит, и от декомпенсации в послеоперационный период.
Дискусії / Discussions
Інфаркт міокарда у хворих молодого віку: предиктори і особливості перебігу  
Д.Д. Зербіно, Т.М. Соломенчук, В.А. Скибчик
Myocardial infarction in young patients: predictors and peculiarities of course  
D.D. Zerbino, T.M. Solomenchuk, V.A. Skybchyk
З метою визначення особливостей розвитку і перебігу інфаркту міокарда (ІМ) у людей молодого віку обстежено 66 хворих віком до 44 років (у середньому (38,75±4,56) року): 60 чоловіків (90,9 %) і 6 жінок (9,1 %). Сформовані дві групи спостереження. До 1-ї групи (n=42) ввійшли люди робітничих професій, які працювали в умовах контакту з ксенобіотиками: водії (тетраетилсвинець), маляри, шевці, столяри (ацетон), робітники з обробки металів, паяльщики, зварювальники тощо. Середній стаж роботи у шкідливих умовах – 10–20 років. До 2-ї групи увійшли хворі, чиї професії не були пов’язані з дією ксенобіотиків, – 24 особи (36,3 %). Проводили аналіз факторів ризику, особливостей початку розвитку, перебігу ІМ та структурних змін у вінцевих артеріях. Встановлено, що 2/3 хворих на ІМ молодого віку – особи робітничих професій, а найпоширеніший фактор ризику – куріння (72,7 %). 90,9 % обстежених зазнавали тривалої дії ксенобіотиків внаслідок професійної діяльності (63,6 %), інтенсивного куріння (72,7 %) чи поєднання цих двох чинників (46,9 %). У хворих 1-ї групи відзначали низьку поширеність загальновизнаних факторів ризику. В 2-й групі – навпаки, спостерігали значну розповсюдженість факторів ризику та часте поєднання кількох з них.
Огляди / Reviews
Нестероидные противовоспалительные препараты, почки и артериальное давление  
В.В. Коломиец
Non-steroid anti-inflammatory drugs, kidneys and blood pressure  
V.V. Kolomiets
Нестероидные противовоспалительные препараты являются неотъемлемой частью лечения пациентов с наличием боли различной этиологии.  Нестероидные противовоспалительные препараты, блокируя синтез вазодилатирующих простагландинов, могут заметно уменьшать прессорный натрийурез, увеличивать ретенцию натрия и повышать артериальное давление. В статье рассмотрены почечные эффекты блокады синтеза простагландинов. 
Лікування хворих з гіпертензивним серцем 
Л.М. Єна, В.Є. Кондратюк
The treatment of patients with the hypertensive heart 
L.M. Ena, V.E. Kondratjuk
В огляді показано вплив на регрес гіпертрофії лівого шлуночка сучасних антигіпертензивних препаратів при їх тривалому застосуванні у хворих з гіпертонічною хворобою. Виявлено, що інгібітори ангіотензинперетворюючого феременту, блокатори рецепторів ангіотензину II і антагоністи кальцію змінюють геометрію лівого шлуночка за ексцентричним типом, бета-адреноблокатори і діуретики за нормометричним типом.
Інформація / Information
Новые подходы к комбинированной антигипертензивной терапии 
Материалы круглого стола, Киев, 22 июня 2004 г.
New approaches to combined antihypertensive therapy 
Materials of round table, Kyiv, June, 22, 2004
 Практичні рекомендації / Practical quidelines
Рекомендації з профілактики, діагностики та лікування інфекційного ендокардиту 
Робоча група з інфекційного ендокардиту Європейського товариства кардіологів
Рекомендації з профілактики, діагностики та лікування інфекційного ендокардиту 
Робоча група з інфекційного ендокардиту Європейського товариства кардіологів