Ключові слова: ціноутворення, вартість, фармакотерапія
Питання ціноутворення медичної допомоги є важливою медико-соціальною проблемою в Україні, від її вирішення залежить якість та ефективність лікування, збереження здоров’я та продовження середньої тривалості якісного життя.
Дослідження орієнтовної вартості медичної допомоги визначає і обґрунтовує потреби галузі у коштах, а також, виходячи із реальних можливостей, джерела фінансування лікування хворих, у даному випадку із хворобами системи кровообігу.
Для розрахунку вартості медикаментозного лікування кардіологічної патології (у цінах на 1.01.2004 р.) були обрані найбільш розповсюджені та найважливіші у соціальному значенні нозології – гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця та гострий інфаркт міокарда.
Визначали вартість стаціонарного лікування протягом місяця та підтримуючої терапії протягом року одного хворого. Фармакологічні препарати та схеми лікування обирали згідно зі Стандартами надання медичної допомоги, рекомендованими Міністерством охорони здоров’я і затвердженими Кабінетом Міністрів України [2].
При виборі терапії перевагу віддавали вітчизняним препаратам, оскільки вони найдешевші (група з найменшими витратами). Для порівняння проводили розрахунки вартості лікування препаратами найдорожчої та середньої цінової групи, які мають кращу переносність і фармакологічні властивості яких дозволяють використовувати зручний режим дозування.
Спочатку проводили розрахунки витрат на одного хворого в день. Виходячи із ціни препарату та кількості одиниць в упаковці, за середньою терапевтичною дозою визначали вартість одного дня перебування на стаціонарному лікуванні, яку помножували на кількість днів. Отриману суму помножували на кількість хворих, що лікувалися у стаціонарі з приводу цієї патології в Україні протягом року. Визначали вартість підтримуючої терапії для одного хворого на рік, цей показник помножували на кількість усіх зареєстрованих в Україні за рік пацієнтів з хворобами системи кровообігу [3].
Для лікування гіпертонічної хвороби обирали сечогінні препарати, антагоністи кальцію, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ), блокатори b-адренорецепторів, антагоністи рецепторів ангіотензину II (АРА II), що використовували у різних комбінаціях (у практичній медицині найбільш часто використовують комбінації з трьох препаратів).
Використані комбінації препаратів:
Таблиця 1 Розрахунок вартості лікування одного хворого з гіпертонічною
хворобою
Таким чином, за результатами розрахунків вартість медикаментозного
лікування одного хворого з гіпертонічною хворобою у стаціонарі становить
1,4 грн на добу, протягом двох тижнів – 19,76 грн, а в рік – мінімум 516,11
грн.
Для лікування вазоспастичної стенокардії використовували нітрати, антагоністи кальцію (ніфедипін, верапаміл, дилтіазем), антиагреганти, ліпідознижувальні препарати. Медикаментозне лікування стабільної стенокардії напруження I–III функціонального класу (ФК) включало додатково блокатори b-адренорецепторів, IV ФК – ІАПФ та сечогінні препарати (табл. 2).
Таблиця 2 Розрахунки вартості медикаментозного лікування одного
хворого з ішемічною хворобою серця та нестабільною стенокардією
Примітка. ХНК – хронічна недостатність кровотоку
За розрахунками вартість фармакотерапії одного хворого з ішемічною хворобою серця найдешевшими препаратами на добу становить близько 3,68 грн, на місяць – 110,5 грн, на рік – 1344,41 грн. Вартість перебування у стаціонарі протягом 2 тиж становить близько 47,74 грн, протягом 21 доби – 81,9 грн.
Розрахунок вартості невідкладної медичної допомоги при гострому інфаркті міокарда проводили аналогічним чином відповідно до стандартів надання медичної допомоги. Розрахунки наведені у табл. 3.
Таблиця 3 Вартість невідкладної медичної допомоги одному хворому
з гострим інфарктом міокарда
За мінімальними підрахунками вартість медикаментозної невідкладної допомоги при гострому інфаркті міокарда орієнтовно становить 1995,7 грн, при використанні препаратів максимальної вартості – 2263,66 грн, при застосуванні препаратів середньої цінової групи – 2121,82 грн.
Враховуючи кількість пролікованих хворих протягом 2002 р., потреба фінансування фармакотерапії у стаціонарах медичних закладів становила за мінімальними підрахунками при гіпертонічній хворобі 2 960 028 грн, ішемічній хворобі серця – 31 616 292 грн, а невідкладна допомога при гострому інфаркті міокарда – 93 887 707 грн, що разом становить 128 464 027 грн.
Витрати на охорону здоров’я за 2002 р. становили 7 186 504 604 грн, з яких на медикаменти ви ділено 916 052 996 грн, враховуючи місцеве фінансування медикаментозного забезпечення – 236 519 500 грн (за даними Міністерства фінансів України).
Оскільки мінімальна потреба на лікування лише трьох хвороб становить практично половину фінансування медичних закладів у регіонах, де отримує допомогу більшість населення, то безкоштовне забезпечення пацієнтів необхідними ліками неможливе. За рахунок бюджету можливе надання лише певного обсягу невідкладної допомоги, тому необхідно шукати додаткові джерела фінансування галузі. Як варіант, це можуть бути кошти обов’язкового медичного страхування. Ще не розроблена оптимальна модель фінансування медичної допомоги, яка повинна чітко визначити частку державного, комунального, страхового та приватного фінансування медичної допомоги в Україні.
Література
Substantiation of model of financing of the cardiological aid
V.M. Kornatskyi, E.N. Shevchenko
In the article cost of treatment of the most important heart diseases is determined. Level of state expenses on medicines is also studied. The calculation is based on the standards of medical aid recommended by Ministry of Public Health and authorized by the Government of Ukraine. The comparative calculations have been carried out in three price groups. The obtained results showed impossibility of free-of-charge supply of medicines. Only part of urgent help is possible at the budget expense.