КЛЮЧОВІ СЛОВА: харчування, артеріальна гіпертензія, здоров’я, фактори ризику, популяція, профілактика

Високий артеріальний тиск (АТ) є чинником ризику виникнення багатьох патологічних станів і захворювань серцево-судинної системи.

Одним із суттєвих факторів розвитку артеріальної гіпертензії (АГ) є нераціональне харчування [1, 8]. Ступінь ризику виникнення АГ збільшується пропорційно вмісту солі та жиру в харчуванні, особливо деяких насичених жирних кислот; зниження пов’язане із достатнім вживанням складних вуглеводів та харчової клітковини [6, 10].

Дослідження, проведені в останні роки, свідчать про те, що харчування впливає на рівень АТ не за рахунок якогось одного харчового компоненту, а в комплексі. Кожний нутрієнт підсилює чи зменшує ефект іншого, що підкреслює необхідність аналізу харчування в цілому. Так, дослідження, проведені в різних країнах світу в рамках програми Dietary Approaches to Stop Hypertension (DASH), показали:

• дієта, багата фруктами, овочами та низькожировими молочними продуктами (комбінована дієта), знижує АТ: систолічний АТ (САТ) – на 11,4 мм рт. ст., діастолічний АТ (ДАТ) – на 5,5 мм рт. ст. протягом 8 тиж;
• найбільший вплив на зниження АТ мала комбінована дієта та зменшення вживання натрію: САТ знизився на 8,9 мм рт. ст., ДАТ – на 4,6 мм рт. ст.;
• комбінована дієта суттєво впливала на ліпідний обмін, знижуючи підвищені рівні загального холестерину (ХС), ХС ліпопротеїдів низької щільності та тригліцеридів;
• вживання кальцію та калію з харчовими продуктами знижує АТ більше, ніж включення в раціон добавок цих мінеральних елементів з лікарськими препаратами [9, 11].

Метою нашого дослідження було вивчення (в рамках епідеміологічних досліджень, на основі стандартизованих методів) особливостей фактичного харчування населення в цілому та у хворих зартеріальною гіпертензією, впливу порушень балансу основних компонентів раціону на поширеність артеріальної гіпертензії; ставлення населення до здорового способу життя.

Матеріал і методи

Одним із методів спостереження за харчуванням населення країни є аналіз національних листів балансу харчових продуктів, які свідчать про середню кількість продуктів (на одну особу за рік), що виробляються, імпортуються та експортуються [2]. Нами проведено аналіз листів національного балансу харчових продуктів України з 1990 р.

Другий, найбільш поширений в епідеміологічних дослідженнях метод вивчення харчування – це метод “добового відтворення” з використанням муляжів продуктів і страв [3]. Досліджено харчування 25 % обстежених (501 особа) репрезентативної вибірки чоловіків та жінок (1995 осіб) віком від 18 до 64 років, мешканців одного району м. Києва. АГ діагностовано у 170 осіб.

Проведено поштове опитування 1965 осіб віком 25–64 років для виявлення звичок у харчуванні та ставлення населення до здорового способу життя.

Результати та їх обговорення

Аналіз особливостей харчування населення України за листами національного балансу показав, що основну кількість калорій жителі отримують від споживання хліба та крупів – 45,0 %, цукру – 13,0 %, молока та молочних продуктів – 12,2 %, фруктів та ягід – 12,0 %, олії – 9,3 % і тільки 4,2 % – від споживання риби та рибних продуктів.

Протягом 1990–2003 рр. майже наполовину зменшилося виробництво м’яса та молокопродуктів, на третину – фруктів та рибних продуктів, а це саме ті джерела незамінних амінокислот, вітамінів, мікроелементів та антиоксидантних речовин, які необхідні для профілактики АГ (рис. 1).
  Рис. 1. Динаміка споживання основних продуктів харчування населенням України (на одну особу за рік, кг).

На зміни у структурі та рівнях споживання основних продуктів харчування населення України вплинули скорочення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції та надходжень сировини для харчової промисловості, порушення організаційних, економічних та технологічних зв’язків у системі виробництва і переробки, скорочення реальних доходів населення [3]. Так, порівняно з 1990 р. на 38,7 % скоротилося споживання ретинолу, на 25,3 % – еквівалента b-каротину, на 17,1 % – аскорбінової кислоти, на 32,9 % – кальцію, на 25,4 % – протеїну за рахунок зменшення споживання фруктів, ягід, молочних продуктів та риби. За останні 10 років у раціоні населення України кількість риби та рибних продуктів – основних джерел поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) – зменшилася у 2,2 разу, за перші 5 років – у 5 разів, і зараз їх споживання є недостатнім.

Фактичне харчування неорганізованої популяції населення працездатного віку характеризується такими особливостями і відхиленнями від рекомендованих нормативів:

• достатньою (12,3 %) кількістю білків у раціоні;
• надмірним вживанням жирів (39,6 % від загальної калорійності), майже половина яких – тваринні жири;
• незбалансованістю жирних кислот у складі жирів: насичені жирні кислоти (НЖК) становлять 15,9 %, ПНЖК (тобто рослинні) – тільки 5,6 % від енергоцінності раціонів;
• недостатньою кількістю вуглеводів – 48,1 % від загальної калорійності при нормі 50–60 %), із яких 33,3 % припадає на прості вуглеводи, тобто цукор і цукорвмісні продукти (88,4 г на добу при нормі не більше 50 г);
• значним вмістом у раціонах холестерину (в середньому 519,8 мг на добу);
• недостатнім вмістом (у середньому на 20 % нижче норми) вітамінів А, В6, С, РР, особливо у осіб віком 40–59 років;
• недостатньою кількістю кальцію і магнію в раціонах харчування населення (в 1,5–2 рази нижче норми);
• порушеннями у режимі харчування у 36,5 % обстежених, а саме: дворазове харчування, з тривалими (більше 8 год) інтервалами між прийомами їжі, висока енергоцінність (до 50–60 % добової калорійності) вечірнього прийому (табл. 1, 2).

Таблиця 2 Вміст вітамінів та мікроелементів у раціонах харчування

Примітка. ° – різниця показників достовірна порівняно з фізіологічними нормами (P<0,05).

Однотипні порушення у фактичному харчуванні встановлені у обстежених з АГ. Відзначають розбалансованість їх харчування за основними компонентами, переважне вживання тваринних жирів (19,5 % від загальної калорійності), цукру (17,1 %) та недостатнє споживання рослинних жирів (ПНЖК – 5,2 % від загальної калорійності), харчових волокон, кальцію, магнію, ретинолу та аскорбінової кислоти (табл. 3).

Таблиця 3 Склад основних інгредієнтів у раціонах харчування

Для виявлення аліментарних факторів, які найбільш впливають на поширеність АГ, використовували децильний аналіз (10 % , 90 % відрізки зі вживання окремих речовин).

Результати виконаних досліджень показали, що розповсюдженість АГ була в 2–3 рази вищою в групах з максимальним вмістом у раціонах загального жиру, НЖК, цукру та при мінімальній кількості в харчуванні ПНЖК (w-3, w-6), вітамінів – ретинолу, ніацину, аскорбінової кислоти, а також мінеральних речовин – кальцію, фосфору та магнію (рис. 2).
   Рис. 2. Розповсюдженість артеріальної гіпертензії в групах з максимальним і мінімальним споживанням харчових компонентів.

Крім того, аналіз показав, що при комбінації низького вмісту в раціонах ПНЖК і вітаміну А розповсюдженість АГ була в 3 рази вищою, ніж при високих рівнях цих компонентів у раціонах (рис. 3).

1 – нижня 90 % відсічка – ПНЖК 30 г, ретинол 1,8 мг на добу 2 – верхня 10 % відсічка – ПНЖК 9 г, ретинол 0,6 мг на добу

Рис. 3. Розповсюдженість артеріальної гіпертензії серед осіб з різним рівнем споживання ПНЖК та вітаміну А (ретинол) з їжею.

У низці досліджень вказується на перспективне застосування ПНЖК ряду w-3 у профілактиці і лікуванні гіпертонічної хвороби за рахунок збільшення вживання риби та добавок ПНЖК ряду w-3 у вигляді лікарських препаратів [5, 7].

Існують численні складові харчування, пов’язані з ризиком для здоров’я, але останнім часом більше уваги приділяють відносній пропорції компонентів у раціонах. Проведений аналіз розповсюдженості АГ у групах з різним співвідношенням білків, жирів та вуглеводів показав (рис. 4), що при балансі, найбільш наближеному до норми (1,0:1,1:4,0), поширеність АГ удвічі нижча, ніж у когортах обстежених, в яких відношення кількості білків, жирів і вуглеводів становить 1,0:1,5:4,0, втричі нижча, якщо це відношення становить1,0:1,5:3,0 (при надмірній кількості жиру і нестачі вуглеводів).

 
Рис. 4. Розповсюдженість артеріальної гіпертензії в групах обстежених з різним балансом основних компонентів у раціоні харчування (білки:жири:вуглеводи).

Тільки 20,4 % обстежених не мали порушень балансу основних компонентів раціонів (білки:жири:вуглеводи – 1:1:4).

Поштове опитування населення підтвердило наявність негативних рис харчування в популяції щодо вживання жирів, солі та овочів. Так, нерегулярно харчуються – 32,6 % опитуваних, причому 61,2 % із них приймають останній раз їжу за 1–2 год до сну; дотримуються будь-якої дієти 36,8 %, у тому числі низькохолестеринової – тільки 5,9 %. Виявилося, що мають звичку присолювати їжу 71,3 % анкетованих, а 6,5 % завжди додають до страви сіль, не куштуючи її. Вживання населенням свіжих овочів та фруктів недостатнє: щодня їх їдять тільки 16,5 % чоловіків та 23,1 % жінок, один раз на тиждень – 15,0 % анкетованих, кожен третій чоловік (31,1 %) та кожна четверта жінка (24,9 %) споживають овочі і фрукти тільки в сезон.

Лише 6,3 % анкетованих отримують поради щодо змін у харчуванні від дільничного лікаря, 9,8 % – від інших медичних працівників, 30,3 % – від членів сім’ї та 14,7 % – від інших осіб. Це свідчить про недостатню роботу лікарів та медичних працівників у пропаганді здорового харчування серед населення.

Висновки

1. Фактичне харчування населення розбалансоване за основними харчовими речовинами (білками, жирами, вуглеводами), мікроелементами, вітамінами та компонентами з антиоксидантною та ліпотропною дією.
2. Однотипні порушення, але більш виражені щодо загальнопопуляційних показників харчування виявлені у хворих з артеріальною гіпертензією.
3. Аналіз даних свідчить про низький рівень знань населення щодо принципів здорового харчування та недостатню профілактичну роботу медичних працівників серед населення.
4. Однотипність порушень у харчуванні неорганізованої популяції та хворих з артеріальною гіпертензією свідчить про необхідність проведення загальнонаціональних заходів щодо оздоровлення харчування в Україні.

1. Профілактика в первинних структурах охорони здоров’я: Посібник. – К.: CINDI-Україна, 1999. – С. 34-39.
2. Споживання основних продуктів харчування населенням України: Статистичний збірник. – К.: Держ. комітет статистики України, 2000. – С. 57.
3. Халтаев Н.Г., Деннис Д. Количественная оценка потребления пищевых веществ в эпидемиологических исследованиях сердечно-сосудистых заболеваний // Кардіологія. – 1976. – № 9. – С. 113-118.
4. Bazzono L.A., He J., Ogden L.G. et al. Fruit and vegetable intake and risk of cardiovascular disease in US adults: The first National Health and nutrition examination survey epidemiologic follow-up study // Amer. J. Clin. Nutr. – 2002. – Vol. 76, № 1. – P. 93-99.
5. Boucher B.J. Calcium and vitamin D intake and blood pressure // Amer. J. Clin. Nutr. – 2001. – Vol. 73, № 3. – P. 659.
6. Crimm R.H., Flack I.M., Grandits G.A. et al. Long-term effects on plasma lipids of diet and drugs to treat hypertension. Treatment of Mild Hypertension Study (TOMHS) Research Group // JAMA. – 1996. – Vol. 275. – P. 1549-1556.
7. Klag M.J., Whelton P.K., Randall D.L. et al. Blood pressure and end-stage renal disease in men // New Engl. J. Med. – 1996. – Vol. 334. – P. 13-18.
8. Kotchen T.A., McCarron D.A. Dietary electrolytes and blood pressure // Circulation. – 1998. – Vol. 98. – P. 613-617.
9. Moore T.J., Conlin P.R., Ard J. et al. DASH (Dietary Approaches to Stop Hypertension) diet is effective treatment for stage 1 isolated systolic hypertension // Hypertension. – 2001. – Vol. 38. – P. 155-159.
10. Ness A.R., Eliott C.P. Vitamin C and blood pressure: an overview // J. Hum. Hypertension. – 1997. – Vol. 11, № 6. – P. 343-350.
11. Sacks F.M., Svetkey L.P., Vollmer W.M. et al. Effects on blood pressure of reduced dietary sodium and the Dietary Approaches to Stop Hypertension (DASH) diet // New Engl. J. Med. – 2001. – Vol. 344. – P. 3-10.

The nutrition and arterial hypertension

N.V. Davydenko, I.P. Smyrnova, I.M. Gorbas, O.O. Kvasha

The purpose was to study diet composition and habits in persons with arterial hypertension (AH). This population study was conducted in 170 (25 % sample) hypertensives out of 1995 subjects of a representative sample (response 73,7 %) of men and women, Kiev residents, in age 18 to 64 years. Nutrition features were studied by the method of 24-h questionnaire survey using moulages. Data of Food Balance sheets from annual statistical reference book of Ukraine during 1990–2003 years were analyzed. Hypertensives as well as other rest examinees showed imbalanced diet (relation of proteins to fats and carbohydrates was 1:1,6:3,6, that does not correspond to recommended standard ratio 1:1:4), rich in animal fats, simple carbohydrates and cholesterol. Hypertensives eat significantly more fat, less retinol and magnesium, than normotensives. During 1990–2003 years the yearly consumption of meat, fish and milk by one person was reduced by 1,5–2 times (from Food Balance Sheets), the consumption of grain products, potatoes, fruits and vegetables has not changed. In conclusion, imbalanced diet was registered in patients with hypertension. They take elevated amounts of fats, cholesterol and simple carbohydrates, the lack of vitamins and microelements. Diets of patients with hypertension need special attention. The same nutritional disorders among unorganized populations and the patients with high blood pressure prove the necessity of undertaking national measures to improve the nutrition.