30 листопада 2004 р. пішла з життя видатний учений, мудрий керівник, прекрасна людина, заслужений діяч науки й техніки України, заслужений працівник вищої школи УРСР, доктор медичних наук, професор Інна Іларіонівна Крижанівська.

Майже 70 років трудової діяльності Інна Іларіонівна присвятила служінню медицині. Понад 50 років її життя пов’язано з Дніпропетровським медичним інститутом, де Інна Іларіонівна пройшла довгий шлях від асистента, завідувача кафедри факультетської терапії-2 (1956–1957), госпітальної терапії № 1 (1959–1989), проректора з навчальної роботи (1959–1964) і до ректора Дніпропетровського медичного інституту (1964–1981).

Народилася Інна Іларіонівна Крижанівська 25 червня 1913 р. у м. Черкасах. У 1938 р. з відзнакою закінчила лікувальний факультет Дніпропетровського медичного інституту. Потім працювала лікарем-ординатором, завідувачем терапевтичного відділення, головним лікарем обласної лікарні у м. Чернівцях. Напередодні Великої Вітчизняної війни Інна Іларіонівна вступила до клінічної ординатури кафедри внутрішніх хвороб Кримського медичного інституту. Довелося пережити дві евакуації – спочатку до Краснодарського краю, а потім до Грузії, де вона працювала сільським лікарем. У 1943 р. Інна Іларіонівна Крижанівська з сім’єю повернулася до звільненого Дніпропетровська, почала працювати лікарем-ординатором, пізніше очолила відділення обласної лікарні. У 1946 р. вона одержала нагороду – медаль “За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні”. З 1947 р. професор І.І. Крижанівська працює асистентом кафедри факультетської терапії. У 1952 р. захистила кандидатську дисертацію.

З 1956 до 1957 р. завідувала кафедрою факультетської терапії-2 Дніпропетровського медичного інституту, а у 1957–1959 рр. – кафедрою факультетської та госпітальної терапії медичного факультету Улан-Баторського держуніверситету. І.І. Крижанівська побувала у Монголії ще двічі: у 1969 р. протягом 20 днів консультувала важких хворих, читала лекції лікарям, у 1976 р. бралаучасть у з’їзді медичних працівників, присвяченому 55-річчю охорони здоров’я у МНР.

З 1959 до 1989 р. професор І.І. Крижанівська очолювала кафедру госпітальної терапії Дніпропетровського медичного інституту, з 1989 р. – професор-консультант кафедри.

З 1959 р. Інна Іларіонівна – проректор з навчальної роботи, а з серпня 1964 до липня 1981 р. працювала на посаді ректора Дніпропетровського медичного інституту.

Під керівництвом Інни Іларіонівни було створено два нових факультети: стоматологічний і факультет удосконалення лікарів, побудовано 5 будівель студентських гуртожитків.

Головний напрямок наукової діяльності професора І.І. Крижанівської і створеної нею школи – вивчення патогенезу й удосконалення лікування захворювань серцево-судинної системи. Особливу увагу приділяла хронічній серцевій недостатності. Основні роботи професора І.І. Крижанівської про особливості вітамінного і вуглеводного обміну клітини стали фундаментом усіх подальших досліджень її учнів, поклали початок принципово новому напрямку у вивченні цієї проблеми. На кафедрі були створені біохімічна лабораторія і кабінет функціональної діагностики. Це дозволило теоретично обґрунтувати клінічні дослідження біохімічними й експериментальними даними на рівні тканин. Гранями цієї великої проблеми було переосмислення патогенезу атеросклерозу – на противагу існуючому в ті роки узвичаєному погляду про головну роль екзогенного холестерину професор І.І. Крижанівська і її учні доводили у своїх роботах вирішальне значення в розвитку цього захворювання глибоких порушень обміну речовин на фоні порушення нейроендокринної регуляції. Під керівництвом професора І.І. Крижанівської її учні всебічно вивчали патогенез і лікування хронічної недостатності кровообігу у різноманітних напрямках: при ішемічній хворобі серця, ревматичних пороках серця, гіпертонічній хворобі, легеневому серці.

Професор І.І. Крижанівська – автор понад 300 наукових праць, 11 монографій, присвячених актуальним питанням внутрішніх хвороб. Діапазон наукових і лікарських інтересів Інни Іларіонівни був дуже широкий: вона займалася вивченням бронхіальної астми, тромбоутворення, профпатології, патології печінки, виразкової хвороби, дифузійних захворювань сполучної тканини, цукрового діабету. Під її керівництвом захищені 9 докторських і 49 кандидатських дисертацій.

Інна Іларіонівна Крижанівська була депутатом Верховної Ради УРСР, депутатом обласної Ради, заступником голови Комітету радянських жінок, головою правління обласного комітету Радянського Фонду миру, головою правління обласного товариства терапевтів, членом правління республіканського наукового товариства терапевтів, головою ради Будинку вчених та членом народного музею історії Дніпропетровського медичного інституту.

Розмаїта та плідна її праця відзначена орденом Леніна, двома орденами Трудового ЧервоногоПрапора, орденами Жовтневої Революції, Дружби народів та княгині Ольги ІІІ ступеня, 7 медалями.

Інна Іларіонівна була не тільки видатним вченим, але і педагогом-новатором, постійно шукала шляхи вдосконалення викладацької майстерності. Головним у вихованні і навчанні завжди є особистість вчителя, його особистий приклад. Важко переоцінити вплив особистості професора І.І. Крижанівської – вдумливого мислячого лікаря, прекрасної людини, гарної жінки, люблячої матері – на усіх, хто вчився у неї, працював з нею, лікувався у неї. Інна Іларіонівна глибоко шанувала кожного студента, кожного аспіранта, бачила у своєму учневі особистість, завжди висловлювала повагу до неї. Створена професором Інною Іларіонівною Крижанівською школа живе і працює, успішно продовжуючи справу свого вчителя.