Українська школа терапевтів і кардіологів багата на славетні імена, які своїми науковими працями та своєю практичною діяльністю зробили значний внесок у розвиток української медицини, зокрема у розвиток вітчизняної клініки внутрішніх хвороб.

Достатньо назвати славнозвісні імена В.П. Образцова, М.Д. Стражеска, Ф.Г. Яновського, В.М. Іванова, О.Й. Грицюка, Б.М. Шкляра, А.П. Пелещука, щоб зрозуміти, якими шляхами розвивалася клініка внутрішніх хвороб в Україні, її широкомасштабність і її внесок у світову скарбницю терапії. До цих славнозвісних імен слід віднести ім’я академіка Л.Т. Малої, основоположника Харківської школи терапевтів і кардіологів. Ця найвпливовіша терапевтична школа широко відома в усьому світі як Харківська терапевтична школа ім. академіка Л.Т. Малої.

Л.Т. Мала широко відома медичній спільноті України й за кордоном як визначний учений-терапевт (кардіолог), талановитий педагог, громадський діяч, організатор охорони здоров’я. Під її керівництвом уперше в Україні була створена система поетапного лікування і реабілітації хворих з інфарктом міокарда, первинної і вторинної профілактики ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії, хронічної серцевої недостатності. Завдяки впровадженню нових результатів наукових досліджень, широкому використанню нових методів діагностики і лікування вдалося знизити показники летальності внаслідок інфаркту міокарда.

Діяльність Л.Т. Малої тісно пов’язана з розвитком вітчизняної системи охорони здоров’я. Наукові роботи Любові Трохимівни, її учнів та співробітників були присвячені питанню значення систем нейрогуморальної регуляції у розвитку окремих захворювань серцево-судинної системи та їх ускладнень. Вона була ученицею відомого вченого професора С.Я. Штейнберга – учня М.Д. Стражеска – і продовжила їх славні традиції, вивчаючи механізми виникнення і становлення артеріальної гіпертензії, атеросклерозу й ішемічної хвороби серця, в тому числі інфаркту міокарда, серцевої недостатності, порушень ритму серця. Л.Т. Мала з великою любов’ю ставилася до пам’яті свого вчителя професора С.Я. Штейнберга.

Вивчаючи механізми нейрогуморальної регуляції у патології серцево-судинної системи, Л.Т. Мала зробила особистий внесок у розвиток нетільки української клініки внутрішніх хвороб, а й світової наукової думки.

Під її керівництвом при кафедрі госпітальної терапії Харківського державного медичного інституту (університету) було організовано проблемну кардіологічну лабораторію. У цій лабораторії проводили наукові дослідження, результати яких стали основою кандидатських і докторських дисертацій її учнів та колег (М.А. Власенка, І.К. Латогуза, І.Ф. Костюка, В.І. Волкова, І.Д. Рачинського, М.Ф. Шустваля, О.І. Шушляпіна та інших). На основі проблемної кардіологічної лабораторії Л.Т. Мала організувала філіал Київського інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска, який згодом було реорганізовано в Інститут терапії АМН України.

Під її керівництвом Інститут терапії АМН України став науковим і організаційним центром з вивчення основних проблем кардіології, нефрології, гастроентерології, пульмонології, епідеміології і профілактики основних неінфекційних захворювань.

В Інституті терапії АМН України під керівництвом Л.Т. Малої проводили наукові дослідження з різних питань клініки внутрішніх хвороб і, перш за все, з питань клінічної кардіології: значення порушень активності систем нейрогуморальної регуляції у механізмах розвитку атеросклерозу, серцевої недостатності, артеріальної гіпертензії. Девізом роботи Л.Т. Малої стали слова видатного кардіолога Г.Ф. Ланга, який у 1935 р. у доповіді на ХІІ Всесоюзному з’їзді терапевтів зазначив: “Ми розглядаємо весь серцево-судинний апарат, тобто серце, судини і складний регулюючий кровообіг нейрогуморальний пристрій, як одне функціональне ціле”.

Основним напрямком науково-дослідної роботи Л.Т. Малої і її колег було вивчення атеросклерозу і ішемічної хвороби серця, в тому числі інфаркту міокарда. У відділі атеросклерозу і ішемічної хвороби серця (проф. В.І. Волков), на кафедрі госпітальної терапії і клінічної фармакології велику увагу приділяють клінічній фармакології і фармакотерапії названих хвороб, при цьому широта вивчення проблеми включає питання патогенезу, ранньої діагностики і лікування. Так, вивчення активації нейрогуморальних регуляторних систем (симпатоадреналової, ренін-ангіотензин-альдостеронової, антидіуретичної, калікреїн-кінінової, простагландинової), а також дисфункції ендотелію сприяє більш глибокому розумінню патогенезу і визначаєпатогенетичні напрямки лікування хворих із серцевою патологією.

Серед важливих питань нейрогуморальної регуляції серцево-судинної системи при ішемічній хворобі серця, зокрема при інфаркті міокарда, серцевій недостатності, артеріальній гіпертензії було вивчення активності окремих гормонів і їх метаболітів. Це дало змогу розширити уявлення про патогенез ішемічної хвороби серця та її ускладнень і на цій підставі вивчити нові підходи до їх лікування (наприклад, застосування блокаторів бета-адренергічних рецепторів і інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту, а також антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ при серцевій недостатності). Доведено ефективність застосування серцевих глікозидів у малих дозах, оскільки такі дози зменшують високу активність ренін-ангіотензин-альдостеронової та антидіуретичної систем (І.Д. Рачинський).

У відділенні гастроентерології (професор О.Я. Бабак) ретельно вивчаються питання патогенезу і лікування виразкової хвороби, рефлюксної хвороби, хронічних гепатитів; проводять наукові дослідження з вивчення особливостей і характеру змін слизової оболонки шлунководуоденальної зони під впливом хеліобактерної інфекції; впроваджують нові схеми лікування пептичних виразок шлунку і дванадцятипалої кишки; проводять діагностику гепатиту В і С та пошуки нових ефективних методів лікування хворих з названою патологією.

У відділенні нефрології (професор І.І. Топчій) детально вивчаються механізми розвитку ниркової недостатності, ниркової артеріальної гіпертензії і лікування хворих з цією патологією. Співробітники цього відділу досліджують питання патогенезу і лікування діабетичної нефропатії та артеріальної гіпертензії при цій патології. У рамках виконання програми CINDI розроблена і затверджена програма “Вторинна профілактика хронічної ниркової недостатності у хворих м. Харкова з хворобами нирок”.

У відділенні пульмонології (кандидат медичних наук В.В. Єфімов) детально вивчаються окремі ланки патогенезу бронхіальної астми (в тому числі роль оксиду азоту в реакціях адаптації) і хронічних обструктивних хвороб легень та лікування хворих з названою патологією протизапальними і бронходилатаційними фармакологічними препаратами.

У лабораторії епідеміології і профілактики неінфекційних захворювань у рамках виконання регіонального проекту програми CINDI під егідою ВООЗ розроблені і впроваджені методи профілактики основних хвороб внутрішніх органів, у першу чергу артеріальної гіпертензії. За допомогою уніфікованих методів ВООЗ вивчається епідеміологічна характеристика хронічних неінфекційних захворювань і факторів ризику їх виникнення та розвитку.

Л.Т. Мала є автором багатьох монографій, у тому числі таких фундаментальних праць, як “Рак легень”, “Ішемічна хвороба серця у молодих”, “Інфаркт міокарда”, “Хронічна недостатність кровообігу”, “Серцеві глікозиди”, “Хронічна серцева недостатність”, “Ендотеліальна дисфункція”. У вітчизняних та зарубіжних періодичних виданнях опубліковано понад 500 її статей.

Л.Т. Мала не тільки сформувала власну школу терапевтів і кардіологів, а й займалася викладацькою діяльністю: читала лекції з клініки внутрішніх хвороб студентам медичного інституту. Вона організовувала всесоюзні і республіканські науково-методичні конференції, удосконалювала багатосторонній методичний процес.

Організовані Л.Т. Малою науково-практичні конференції з питань клінічної фармакології, кардіології (ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії, кардіоміопатій, серцевої недостатності), гастроентерології, нефрології, пульмонології, профілактики основних неінфекційних хвороб мали велике значення не тільки для розвитку медичної науки, а й для клінічної практики. Л.Т. Мала організувала цикли лекцій для лікарів з різних розділів внутрішньої медицини, які сприяли впровадженню передових наукових теорій у практичну медицину.

На велику повагу заслуговує громадська діяльність Л.Т. Малої. Вона була членом Правління Всеукраїнського товариства терапевтів, членом Міжнародного товариства інтерністів, членом редакційних колегій 8 наукових журналів, протягом багатьох років членом Комітету радянських жінок, замісником його керівника В. Терешкової, делегатом VI Всесвітнього конгресу жінок.

Інститут терапії АМН України, що носить ім’я свого організатора, живе повноцінним життям, численні учні Л.Т. Малої успішно розвивають ті напрямки в науці, які вона створювала і проводила; її наукові праці, особливо монографії, допомагають лікарям у їх складній роботі. Її образ живе у пам’яті не тільки співробітників, учнів, а і багатьох хворих, особливо тих, що лікувалися в клініках Інституту терапії.

Колись старокитайський мудрець Лао-Цзи сказав: “Хто вмер, але не забутий, той безсмертний”. Ці слова можна сказати про Л.Т. Малу.