Украинская баннерная сеть

№ 4/2005  

Проблемні статті / Problem articles Функція нирок у хворих з артеріальною гіпертензією: методи дослідження та стратегічні підходи до лікування. Частина І   Ю.М. Сіренко, Г.Д. Радченко, В.М. Граніч Renal function in patients with arterial hypertension: methods evaluation and treatment strategy. Part I   Yu.М. Sirenko, G.D. Radchenko, V.М. Granich У статті розглянуто питання актуальності для кардіологів та терапевтів методології та інтерпретації визначення стану функції нирок у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Для цього використано матеріали світової літератури та результати власних досліджень.

Оригінальні дослідження / Original articles

Атеросклероз, ішемічна хвороба серця / Atherosclerosis, ischemic heart disease Распространенность, патогенетическое и прогностическое значение полиморфизма промотора гена эндотелиальной NO-синтетазы у больных с острым коронарным синдромом  А.Н. Пархоменко, Я.М. Лутай, В.Е. Досенко, Н.В. Довгань, А.А. Мойбенко Prevalence, pathogenetic and prognostic significance of polymorphism of endothelial NO synthase gene in patients with acute coronary syndrome   A.N. Parkhomenko, Ya.M. Lutay, V.E. Dosenko, N.V. Dovgan, A.A. Moibenko Обследовано 108 больных с острым коронарным синдромом (ОКС) и 83 практически здоровых донора. Методом полимеразной цепной реакции с последующим анализом длины рестрикционных фрагментов определяли Т-786?С полиморфизм промотора гена эндотелиальной NO-синтетазы. Встречаемость патологического генотипа СС промотора гена эндотелиальной NO-синтетазы в украинской популяции была достоверно выше, чем в японской, и меньше, чем у западноевропейцев, белых североамериканцев и австралийцев. В украинской популяции генотип СС промотора примерно в 3 раза чаще встречался у больных с ОКС, чем в контрольной группе, что указывает на роль Т-786?С полиморфизма в патогенезе ОКС, особенно у мужчин с преждевременным развитием атеросклероза (до 55 лет). Наличие патологического аллеля С в положении 786 промотора гена эндотелиальной NO-синтетазы у больных с ОКС достоверно повышало риск развития неблагоприятных коронарных событий в течение 1 года наблюдения, что в большей степени проявлялось в условиях действия неблагоприятных факторов окружающей среды (курение).  Непосредственные и отдаленные результаты интервенционных вмешательств у больных с ишемической болезнью сердца и сниженной сократительной способностью миокарда   С.Н. Фуркало, Ю.Н. Соколов, М.Ю. Соколов, И.В. Хасянова Immediate and late results of interventions in patients with ischemic heart disease and decreased myocardial contractility   S.N. Furkalo, Yu.N. Sokolov, M.Yu. Sokolov, I.V. Khasyanova Проводимое исследование посвящено внедрению интервенционных методик лечения больных c ишемической болезнью сердца (ИБС) со сниженной сократительной способностью миокарда левого желудочка. В исследование были включены 110 больных c ИБС и сердечной недостаточностью: 78 из них подверглись коронарному стентированию и 32 – аортокоронарному шунтированию (АКШ). Фракция выброса в среднем по группе составила (34,9±1,1) %. Признаки застойной сердечной недостаточности были установлены у 58 пациентов, у 80 % больных наблюдали поражение нескольких венечных артерий. У 26 больных с ишемической кардиомиопатией перед оперативным вмешательством проводили нагрузочные фармакологические пробы с добутамином и нитроглицерином. Техническая эффективность ангиопластики составила 82,7 %, вмешательство на нескольких венечных артериях было осуществлено более чем у 80 % пациентов. Операционная летальность в группе АКШ составила 6,25 %; случаев смерти в группе интервенционного лечения не было. Выживаемость в течение 3 лет в группе стентирования составила около 88 %, необходимость в повторной реваскуляризации возникла у 26,6 % больных. Двум пациентам была осуществлена трансплантация сердца. При анализе результатов отдаленного наблюдения в подгруппе больных с ишемической кардиомиопатией (n=29) смертность за 24 мес составила 26 %.  Вираженість імунного запалення та клінічного стану у хворих зі стабільною стенокардією залежно від кількості клітин CD40+ периферичної крові   Т.І. Гавриленко, О.М. Ломаковський, О.М. Корніліна, С.І. Деяк,  Л.В. Якушко Expression of immune inflammatory and clinical state in patients with stable angina pectoris depending on quantity of blood CD40+-cells   T.I. Gavrilenko, O.M. Lomakovsky, E.M. Kornilina, S.I. Deyak, L.V. Yakushko Обстежено 36 хворих зі стабільною стенокардією і 17 практично здорових донорів. Рівні sCD40L, sICAM-1, MCP-1 у сироватці крові, продукцію інтерлейкіну(ІЛ)-8, ІЛ-10, ?-інтерферону мононуклеарами периферичної крові визначали методом імуноферментного аналізу, кількість клітин з рецепторами CD40+ – методом проточної цитофлюориметрії. Встановлено, що найбільші відхилення рівнів sCD40L та ІЛ-10 від контрольних показників відзначені у групі хворих з високим рівнем експресії рецепторів CD40-. Рівні решти імунозапальних маркерів не залежали від кількості клітин CD40+.  Оценка сохраненной систолической функции гипертрофированного левого желудочка у больных с ишемической болезнью сердца с использованием принципа «золотого сечения»   Г.В. Яновский Estimation of preserved systolic function of hypertrophied left ventricle in patients with ischemic heart disease by means of «golden section» principle   G.V. Yanovsky С целью дифференцированной оценки сократительной функции левого желудочка при учете его гипертрофии у 137 больных c ишемической болезнью сердца и сохраненной систолической функцией сопоставляли отношение объемов этой камеры сердца с константой «золотого сечения». Установили, что при гипертрофии легкой и умеренной степени у больных с ишемической болезнью сердца с постинфарктным кардиосклерозом и сопутствующей гипертонической болезнью выявлено снижение систолической функции левого желудочка. Сопоставление отношений объемов левого желудочка с константой «золотого сечения» позволяет более полно оценить функциональное состояние левого желудочка.  Фатальна тромбоемболія легеневої артерії при ішемічній хворобі серця   П.В. Кузик Fatal pulmonary thromboembolism in ischemic heart disease   P.V. Kuzyk За даними аутопсій ретроспективно проаналізовано 96 випадків фатальної тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА) при ішемічній хворобі серця (ІХС) за 30 років (1974–2003). Встановлено, що у структурі летальності пацієнтів з ІХС ТЕЛА становить 11,8 %. Найчастіше ТЕЛА виявляли у віковій категорії 61 – 80 років переважно в осіб чоловічої статі. У структурі клініко-морфологічних форм ІХС, які ускладнилися фатальною ТЕЛА, відзначали: інфаркт міокарда – у 48 (50 %) випадках, постінфарктний великовогнищевий кардіосклероз – у 32 (33,3 %) випадках, дрібновогнищевий атеросклеротичний кардіосклероз – у 16 (16,7 %) випадках. У хворих на ІХС, яка ускладнилася ТЕЛА, найчастіше спостерігали такі супутні захворювання, як ожиріння (у 12 пацієнтів) та цукровий діабет (у 6). Джерелами фатальної ТЕЛА при ІХС найчастіше були тромби глибоких вен нижніх кінцівок (38 випадків) і тромби правих відділів серця (31 спостереження). З 96 випадків фатальної ТЕЛА на ґрунті ІХС у 52 (54,2 %) випадках легеневі тромбоемболії не були клінічно діагностовані.

Аритмії серця / Cardias arrhythmias Ефективність застосування бетаксололу у хворих з порушеннями ритму серця на фоні ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії   О.С. Сичов, Н.В. Пелех, О.І. Фролов Efficiency of betaxolol in patients with cardiac arrhythmias on background of ischemic heart disease and arterial hypertension   О.S. Sychov, N.V. Pelekh, О.І. Frolov Мета дослідження – оцінити ефективність кардіоселективного b-адреноблокатора бетаксололу у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) та артеріальну гіпертензію з порушеннями ритму при спостереженні упродовж 2 років. У дослідження увійшли 37 хворих з ІХС з порушеннями ритму серця та артеріальною гіпертензією віком 39–63 роки. Для оцінки ефективності терапії проводили клінічне обстеження, контроль офісного артеріального тиску, здійснювали контроль показників електрокардіограми, аналізували дані холтерівського моніторування ЕКГ з оцінкою варіабельності ритму серця, результати добового моніторування артеріального тиску, двомірної та доплерехокардіографії, велоергометрії. Результати проведеного обстеження свідчать про добру переносність бетаксололу, його безпечність та високу ефективність за даними холтерівського моніторування, добового моніторування артеріального тиску, велоергометрії. Лікування хворих на ІХС з порушеннями ритму серця привело до зниження серцево-судинної смертності та інших несприятливих подій. Препарат знижує артеріальний тиск при одноразовому прийомі, не порушуючи його добового ритму, дозволяє у комбінації з антиаритмічними препаратами зменшувати кількість порушень ритму серця.  Влияние частоты сокращений желудочков сердца на уровень артериального давления   В.Ф. Кубышкин, Т.А. Мангилева, В.С. Романовский The influence of ventricular rate on blood pressure   V.F. Kubyshkin, T.A. Mangilyova, V.S. Romanovskiy Цель исследования – изучение воздействия частоты сокращений сердца на показатели артериального давления. Обследовано 34 пациента с искусственным водителем ритма с постоянной частотой стимуляции желудочков (режим VVI). Возраст больных составил в среднем (68,1±1,2) года. Суточное мониторирование артериального давления проводили дважды каждому обследованному, причем разница частоты стимуляции между этапами обследования составила (13,9±0,4) импульса в 1 мин. Установлено, что фиксированная частота сокращений желудочков сопровождается нарушением суточного ритма колебаний артериального давления с отсутствием его снижения в ночной период. Индекс времени гипертензии ночью во время обоих этапов мониторирования превышал аналогичный показатель в дневное время. Уменьшение физиологической частоты стимуляции не влияло на показатели систолического артериального давления, но способствовало снижению диастолического артериального давления (Р<0,001). При этом индекс времени гипертензии для диастолического артериального давления достоверно снижался во время бодрствования (Р<0,001), в период сна (Р<0,05) и за сутки (Р<0,001).

Кардіохірургія / Cardiac surgery Информативность методов диагностики тромбоэмболии легочной артерии   Б.М. Тодуров, Е.В. Шныркова, В.Й. Сморжевский, С.И. Машковская, Т.В. Кропивко, И.Н. Кузьмич Value of diagnostic methods in pulmonary embolism   B.M. Todurov, H.V. Shnyrkova, V.I. Smorzhevsky, S.I. Mashkovskaya, T.V. Kropivko, I.N. Kuzmich Цель исследования – улучшение качества диагностики тромбоэмболии легочной артерии путем выявления факторов риска заболевания, а также сравнения информативности различных методов обследования пациентов. Обследовано 146 пациентов с различными формами тромбоэмболии легочной артерии, из них 94 – с острой тромбоэмболией, 52 – с хронической. При выявлении факторов риска наиболее часто встречающейся патологией был флеботромбоз в системе нижней полой вены. Были проанализированы клиническая картина, данные рентгенографии грудной клетки, данные ЭКГ и эхокардиографии, а также ангиографические признаки тромбоэмболии легочной артерии. Данные неинвазивных методов обследования в большинстве случаев недостаточно информативны. Ангиография является основной в диагностике тромбоэмболии легочной артерии и определении тактики лечения пациентов.

Хвороби міокарда / Myocardial diseases Различия механизмов формирования сердечной недостаточности у мужчин и женщин с недостаточностью митрального клапана   В.Н. Коваленко, Е.Г. Несукай Gender differences in heart failure progression mechanisms  in patients with mitral regurgitation   V.N. Kovalenko, E.G. Nesukay Целью исследования было определить, существуют ли различия в механизмах формирования сердечной недостаточности (СН) у больных с митральной недостаточностью (МН) мужского и женского пола. Обследовано 145 больных с МН и СН I–III функционального класса: 48 мужчин и 97 женщин. Степень митральной регургитации (МР) определяли с помощью цветовой допплерографии по процентному соотношению площади струи МР и площади левого предсердия, количественно значимость МР оценивали с учетом объема проксимальной струи регургитации. Установлены половые различия структурно-функциональной перестройки миокарда на ранних этапах формирования СН у больных с МН. При сопоставимой степени порока у мужчин отмечены более значимые изменения, не связанные, в отличие от женщин, с возрастом, что обусловливает большую степень гипертрофии и дилатации левого желудочка (ЛЖ), более раннее истощение механизма Франка–Старлинга, наличие систолической дисфункции, нарушение диастолической и глобальной функции ЛЖ. Состояние насосной функции ЛЖ определяется сократительной способностью миокарда, зависящей от массы миокарда, степени дилатации и диастолического наполнения в позднюю фазу.  Ремоделирование правого желудочка сердца при тромбоэмболии легочной артерии и хронической постэмболической легочной гипертензии   Е.О. Крахмалова Right ventricular remodeling in acute pulmonary embolism and chronic postembolic pulmonary hypertension   E.O. Krahmalova Изучены особенности ремоделирования правого желудочка (ПЖ) у 32 больных с массивной и субмассивной формами тромбоэмболии легочной артерии (ТЭЛА) и 17 пациентов с хронической постэмболической легочной гипертензией (ХПЭЛГ). Для количественной оценки показателей объемов и фракции выброса правого желудочка применяли оригинальную методику. В качестве переменных для вычисления указанных параметров использовали стандартные эхокардиографические измерения. Установлено, что ремоделирование ПЖ при острой ТЭЛА заключается в дилатации его полости без гипертрофии стенок. Степень дилатации и нарушения сократимости ПЖ более всего выражены в области приточного и выходного отделов ПЖ. При ХПЭЛГ на фоне дилатации ПЖ развивается гипертрофия его стенок, отмечается достоверное снижение сократительной способности всех отделов ПЖ как по сравнению с нормой, так и по сравнению с острой ТЭЛА. ПЖ приобретает сферическую конфигурацию. Для острой ТЭЛА и ХПЭЛГ характерно развитие недостаточности трехстворчатого клапана, степень которой коррелирует с величиной легочной гипертензии и является фактором, способствующим дальнейшему прогрессированию структурно-функциональных расстройств со стороны ПЖ.  Функціональний стан лівого шлуночка серця у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень   В.Є. Городецький Left ventricular function in patients with chronic obstructive pulmonary disease   V.E. Gorodetsky У дослідженні оцінювали функцію лівого шлуночка (ЛШ) у пацієнтів з хронічними обструктивними захворюваннями легень (ХОЗЛ). У 90 пацієнтів з ХОЗЛ були проведені ЕКГ, доплерехокардіографія та спірографія. У пацієнтів з ХОЗЛ відзначали нижчі показники E/A трансмітрального потоку, збільшення тривалості DecT та IVRT порівняно з такими в осіб контрольної групи. Загалом, у 42 (46 %) пацієнтів виявили чіткі ознаки діастолічної дисфункції ЛШ за типом порушеного розслаблення. Рівень середнього тиску в легеневій артерії корелював з параметрами наповнення ЛШ. Легенева гіпертензія була незалежним предиктором діастолічної дисфункції ЛШ у пацієнтів з ХОЗЛ.

Артеріальні гіпертензії / Arterial hypertension Изменение уровня интерлейкина-6 в плазме крови у больных c сахарным диабетом 2-го типа и метаболическим синдромом под воздействием антигипертензивной терапии моксонидином   И.Н. Кондрацкая, Б.Н. Маньковский Interleukin-6 serum levels in patients with diabetes mellitus type 2 and metabolic syndrome under treatment with moxonidine   I.N. Kondratskaya, B.N. Mankovsky Активация системы цитокинов играет существенную роль в патогенезе метаболического синдрома (МС). Целью данного исследования было изучить влияние антигипертензивной терапии при помощи агониста I1-имидазолиновых рецепторов (моксонидина) на уровень интерлейкина-6 у больных с сахарным диабетом (СД) 2-го типа и МС. Сравнивали показатели у 14 больных в возрасте (56,1±2,9) года. У 7 диагностирован СД 2-го типа, у 4 – нарушение толерантности к глюкозе, у 3 – МС без нарушения углеводного обмена. Определили, что в результате монотерапии моксонидином в течение 9,2 нед значительно снизилось систолическое и диастолическое артериальное давление. Уровни общего холестерина, триглицеридов, холестерина липопротеинов высокой, низкой и очень низкой плотности не изменились. Достоверно снизился уровень инсулина крови через 1 и 2 ч после нагрузки глюкозой. Значительно возрос показатель чувствительности тканей к инсулину Matsuda. Существенно снизилась концентрация интерлейкина-6 после проведенной терапии.  Зміни нейрогуморальної регуляції в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з гіпертонічною хворобою  І.М. Хомазюк, Г.В. Сидоренко, О.С. Ковальов, Л.О. Ляшенко Neurohumoral regulation changes in liquidators of Chernobyl disaster consequences with essential hypertension  І.N. Khomazjuk, G.V. Sidorenko, О.S. Kovalyov, L.A. Lyashenko Мета дослідження – оцінити особливості змін, а також діагностичну значущість показників варіабельності ритму серця (ВРС) при зіставленні з показниками екскреції катехоламінів в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (ЛНК), хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ). Обстежено 70 учасників ЛНК: у 45 відзначено ГХ І і ІІ стадії; у 25 не виявлено хвороб системи кровообігу (група контролю). Оцінювали статистичні та спектральні показники ВРС, добову концентрацію адреналіну, норадреналіну, дофаміну, діоксифенілаланіну в сечі. Зміни ВРС встановлено у 70,2 % обстежених учасників ЛНК з ГХ. При ГХ І стадії це були достовірні зміни CV на 9,6 % і збільшення LF/HF на 13,6 % порівняно з контролем. При ГХ ІІ стадії спостерігали достовірні зміни більшості статистичних і спектральних показників на 25–30 %, збільшення екскреції у добовій сечі катехоламінів. Збільшення екскреції адреналіну більше 14 мкг/доб, норадреналіну – 40 мкг/доб і дофаміну – 766 мкг/доб асоціювалося з SDNN-і менше 50 мс, ТР менше 2000 мс2, зростанням LF/HF більше 3,5 ум. од., індексом напруження більше 100 ум. од. Встановлено обернений кореляційний зв’язок між статистичними показниками SDNN-i, SDANN, rMSSD, CV; спектральними – TP, VLF, LFp і екскрецією адреналіну у добовій сечі. Концентрація адреналіну, норадреналіну та дофаміну у добовій сечі мала прямий достовірний зв’язок з індексом напруження, систолічним АТ, і обернений – з триангулярним індексом. Отже, достовірні зміни більшості показників ВРС при ГХ в учасників ЛНК, кореляція з показниками екскреції катехоламінів, тяжкістю хвороби обумовлюють їх діагностичну значущість для оцінки вегетативної регуляції серця і перебігу хвороби.  Дисциркуляторна гіпертензивна енцефалопатія: добовий профіль артеріального тиску та особливості ремоделювання лівого шлуночка  О.В. Гулкевич Dyscirculatory hypertensive encephalopathy: 24hour blood pressure profile and the peculiarities of left ventricular remodeling  O.V. Gulkevych З метою виявлення характеру добового профілю артеріального тиску (АТ) та особливостей ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) у хворих на дисциркуляторну гіпертензивну енцефалопатію (ДГЕ) було обстежено 112 хворих віком у середньому (48,80±0,94) року (з них 75 чоловіків) з ДГЕ І та ІІ стадії та 22 особи відповідного віку та статі з нормальним рівнем АТ. У результаті проведених добового моніторування АТ, ехокардіографії, магнітнорезонансної томографії (МРТ) головного мозку у 63,3 % хворих виявлено порушення циркадного ритму АТ, які проявлялися у 60 % пацієнтів недостатнім зниженням АТ у нічні години та у 3,6 % – надмірним його зниженням у цей період. Недостатнє зниження систолічного і діастолічного АТ уночі та більша їх варіабельність у цей період сприяють формуванню множинних вогнищ ураження головного мозку (за даними МРТ). У 86 % пацієнтів з ДГЕ спостерігали ремоделювання ЛШ, яке проявлялося наявністю концентричного ремоделювання ЛШ у 34 % хворих, ексцентричної ГЛШ – у 19 % хворих та концентричної ГЛШ – у 33 % хворих. Концентрична ГЛШ переважала у хворих з множинним ураженням головного мозку. Виявлено прямий достовірний кореляційний зв’язок між ступенем макроструктурних змін головного мозку у хворих на ДГЕ та параметрами, що характеризують структурні зміни міокарда, особливо з індексом маси міокарда ЛШ (r=0,76; Р<0,01).  Свободнорадикальные процессы при гипертонической болезни: роль в структурно-функциональном изменении сердца и сосудов  О.В. Ткаченко Free radical processes in patients with essential hypertension: the role in cardiovascular remodeling  О.V. Тkachenko Цель исследования – изучение роли свободнорадикальных процессов в развитии структурно-функциональных изменений сердца и сосудов у больных с гипертонической болезнью. Обследовано 150 больных с гипертонической болезнью I–II стадии с повышением артериального давления 1–3-й степени. С помощью хемилюминесцентного метода, эхокардиографии и венозной окклюзионной плетизмографии определяли уровень оксидантного стресса, состояние центральной и периферической гемодинамики у больных с гипертонической болезнью. У обследованных обнаружено повышение уровня оксидантного стресса в сыворотке крови, который достоверно зависит от степени повышения артериального давления, изменения основных показателей внутрисердечной, системной и периферической гемодинамики. Наиболее неблагоприятным является концентрический вариант гипертрофии левого желудочка. Корреляционный анализ свидетельствует о значении оксидантного стресса в сердечно-сосудистом ремоделировании уже на ранних этапах развития гипертонической болезни. Выявление тесных взаимосвязей между отдельными их звеньями может служить прогностически важным маркером ремоделирования левого желудочка у данной категории больных.  Пропорції тіла хворих з артеріальною гіпертензією  В.П. Колодченко Proportions of body constitution in patients with arterial hyреrtension  V.P. Kolodchenko Мета роботи – оцінка ролі пропорцій, ваги, ожиріння та інших конституційних (антропометричних) характеристик у виникненні та розвитку артеріальної гіпертензії (АГ). Здійснена оцінка будови тіла у 313 (108 чоловіків і 205 жінок) хворих на АГ та 310 (140 чоловіків і 205 жінок) практично здорових осіб, які не відрізнялися від хворих за віком та етнічною приналежністю. 43 антропометричні показники були основою для вирахування підшкірного жирового шару, проекційних розмірів тулуба і кінцівок, пропорцій будови тіла і 96 індексів фізичного розвитку. Доведено, що у структурі будови тіла хворих на АГ змінені антропометричні тести, пропорції будови тіла та багато індексів фізичного розвитку. Отримані результати розширюють уявлення про етіологію і патогенез АГ, можуть бути базою для розробки нових методів профілактики та лікування цього захворювання.

Клінічна фармакологія / Clinical pharmacology Органічні нітрати в терапії хронічної ішемічної хвороби серця: ізосорбіду мононітрат  М.І. Лутай, А.Ф. Лисенко, Н.Ю. Чубко Organic nitrates in therapy of chronic coronary heart disease: isosorbid mononitrat  M.I. Lutay, A.F. Lysenko, N.Yu. Chubko У статті представлена сучасна концепція використання фармакологічної групи органічних нітратів у терапії хронічних форм ішемічної хвороби серця. Розглянуто механізми антиангінальної дії органічних нітратів, основні принципи їх призначення, особливості різних препаратів цієї групи. Наведено результати власного дослідження ефективності і переносності терапії ізосорбіда мононітратом упродовж 30 діб у хворих з ішемічною хворобою серця, стабільною стенокардією ІІ–ІІІ функціонального класу.

Огляди / Reviews Ехокардіографічна діагностика дисфункції лівого шлуночка у пацієнтів із фібриляцією передсердь  Н.О. Ліфантьєва, О.Й. Жарінов, Є.С. Рей Echocardiographic diagnosis of left ventricular dysfunction in patients with atrial fibrillation  N.O. Lifant’yeva, O.J. Zharinov, Ye.S. Rey У статті розглянуто основні механізми негативного впливу фібриляції передсердь (ФП) на кардіогемодинаміку, систематизовано дані щодо можливостей ехокардіографічної діагностики дисфункції міокарда та визначено найбільш інформативні методи оцінки систолічної і діастолічної дисфункції лівого шлуночка (ЛШ) у хворих з ФП. Для діагностики систолічної дисфункції міокарда доцільно застосовувати визначення фракції викиду ЛШ у В-режимі за методом Сімпсона, оцінку руху мітрального кільця, визначеного у М-режимі. Інформативним методом є також визначення швидкості поширення потоку (ШПП) за методом одномірної кольорової доплерографії. Для діагностики діастолічної дисфункції міокарда доцільним є визначення: максимальної швидкості раннього наповнення ЛШ (пік Е), часу прискорення піку раннього наповнення ЛШ (АссТ), ШПП, відношення Е/ШПП, а також часу ізоволюмічного розслаблення ЛШ (IVRT). Для коректної оцінки вимірювання слід проводити у трьох серцевих циклах. При ФП неможливо визначити співвідношення піків раннього та пізнього наповнення ЛШ, а також часу сповільнення раннього наповнення ЛШ (DесT). Для оцінки глобальної функції ЛШ можна також застосовувати індекс функціональної здатності міокарда (індекс Теі). За даними обстеження 23 пацієнтів з ФП, найкраще відтворюваними показниками виявилися ШПП, амплітуда піку Е, співвідношення Е/ШПП, оцінка руху мітрального клапана та раннього діастолічного прикриття мітрального клапана, визначеного у М-режимі, дещо нижчою – відтворюваність IVRT, періоду ізоволюмічного скорочення ЛШ та АссТ. Відтворюваність індексу Теі була пограничною.  Антикоагулянтна терапія у хворих з тріпотінням передсердь  Ю.І. Карпенко Anticoagulant therapy in patients with atrial flutter  Yu.I. Karpenko Роль антикоагулянтної терапії у хворих з фібриляцією передсердь (ФП) доведена у багатьох проспективних рандомізованих дослідженнях. У хворих з тріпотінням передсердь (ТП) такі дослідження до теперішнього часу не проводилися. Останні нерандомізовані дослідження показали, що ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень, пов’язаних з кардіоверсією, становить 1,7–7 %. Фактори ризику виникнення тромбоемболічних ускладнень у хворих з ФП і ТП у більшості випадків ідентичні. Вільний ехоконтраст, за даними черезстравохідної ехокардіографії, виявляють у 0–34 % пацієнтів. Виникнення передсердного «оглушення» після кардіоверсії і його значення у розвитку постконверсійних тромбоемболій є нерозв’язаною клінічною проблемою. Аналіз сучасних даних, присвячених антикоагулянтній терапії у хворих з ТП, дозволяє рекомендувати для профілактики тромбоемболічних ускладнень такі самі принципи, як і при ФП. Кардіоверсія (медикаментозна, електрична або абляційна) може проводитися тільки на фоні повної антикоагуляції варфарином (МНС у межах 2–3 упродовж 4 тиж до кардіоверсії і 3–4 тиж після неї) або при тривалості аритмії менше 48 год. Аспірин може призначатися пацієнтам віком до 65 років без факторів ризику.  Методические подходы к выявлению гипертрофии левого желудочка при артериальной гипертензии с использованием эхокардиографии  О.Н. Ковалева, А.А. Янкевич, О.А. Нижегородцева, Ю.И. Латогуз The methodological approach to left ventricular hypertrophy determination in arterial hypertension by means of echocardiography  O.N. Kovalyova, A.A. Yankevich, O.A. Nyzhegorodseva, Yu.I. Latoguz В современных исследованиях наглядно продемонстрировано, что гипертрофия левого желудочка может рассматриваться в качестве суррогатной конечной точки при артериальной гипертензии. Тем не менее существует важная методологическая проблема, касающаяся способов получения исходных данных при эхокардиографии, выбора формулы для расчета массы миокарда левого желудочка, метода индексации и пороговых критериев гипертрофии. В данном обзоре предпринята попытка анализа многочисленных методов распознавания гипертрофии левого желудочка с целью выяснения их преимуществ и слабых сторон. Тот факт, что множество методологических подходов в настоящее время используются одновременно, отражает недостаточность современных знаний об адекватной оценке массы левого желудочка и прогностическом значении различных диагностических критериев гипертрофии. Практический аспект данной статьи заключается в том, чтобы оградить врачей от поспешных заключений относительно наличия (или отсутствия) гипертрофии левого желудочка у пациентов с артериальной гипертензией.

Лекції / Lectures Хроническая сердечная недостаточность у больных в возрасте старше 70 лет: особенности патогенеза, диагностики и фармакотерапии  Л.Г. Воронков Chronic heart failure in раtients older than 70 years: peculiarities of pathogenesis, diagnostic and pharmacotherapy  L.G. Voronkov Диагностика и лечение хронической сердечной недостаточности (ХСН) у больных пожилого возраста имеют свои особенности. Среди данного контингента больных увеличивается доля ХСН, обусловленной диастолическими нарушениями, если фракция выброса левого желудочка (ЛЖ) является относительно сохраненной, а также возрастает частота выявления постоянной формы фибрилляции предсердий. Значительная частота сопутствующей патологии и возрастные изменения внутренних органов обусловливают у таких больных определенные трудности клинической диагностики ХСН и особенности фармакодинамики некоторых лекарств. При лечении диуретиками лиц пожилого возраста необходимо иметь в виду увеличенный риск возникновения гипотензии, азотемии и вероятность недержания мочи. Особенностями применения у таких пациентов ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента являются повышенный риск развития азотемии, артериальной гипотензии и проблематичность достижения рекомендованных целевых доз. Принимая во внимание замедленную элиминацию дигоксина у лиц пожилого возраста, поддерживающие дозы последнего, с целью предупреждения дигиталисной интоксикации, должны быть снижены до 0,0625–0,125 мг/сут. Бета-адреноблокаторы (?-АБ) должны широко применяться у больных с ХСН, в том числе пожилого возраста. Единственным специально спланированным многоцентровым исследованием применения ?-АБ у больных пожилого возраста с ХСН является исследование SENIORS (2004), в котором было продемонстрировано благоприятное влияние ?-АБ III поколения небиволола на показатели клинического прогноза пациентов с ХСН в возрасте старше 70 лет, не зависимо от степени дисфункции ЛЖ. Мультидисциплинарный подход к диспансерному наблюдению больных пожилого возраста с ХСН позволяет повысить качество их жизни и снизить риск повторных госпитализаций.