Ключові слова: артеріальна гіпертензія, антропометрія, індекси фізичного розвитку, пропорції тіла

Артеріальна гіпертензія (АГ) – найбільш розповсюджена серцево-судинна хвороба. В Україні це захворювання діагностують у 32,0–57,0 % дорослого населення, щорічно кількість хворих збільшується. Зростає також і смертність унаслідок АГ, тому надзвичайно актуальним є забезпечення первинної і вторинної профілактики та своєчасного лікування цього захворювання [2, 8, 10]. Етіологія та патогенез АГ недостатньо вивчені.

У літературі є дані про позитивний зв’язок між індексом маси тіла і рівнем загального холестерину у чоловіків з АГ [2, 8], але не надається належної уваги глибинному вивченню цієї проблеми у процесі розвитку хвороби. Не з’ясовані кореляційні зв’язки між показниками підшкірного та внутрішнього жирового шару в процесі розвитку патологічного процесу. До сьогодні залишається відкритим питання проведення досліджень з одночасним застосуванням широкого комплексу антропометричних показників, з одночасним аналізом пропорцій тіла та значенням їх у виникненні і розвитку АГ.

Мета роботи – оцінити роль пропорцій та ваги тіла, ожиріння та інших конституційних (антропометричних) характеристик у виникненні та розвитку артеріальної гіпертензії.

Матеріал і методи

Обстежено 313 осіб (108 чоловіків і 205 жінок), хворих на АГ, віком 20–100 років. Середній вік чоловіків – (64,20±0,58), жінок – (64,80±0,75) року.

Пацієнти з АГ були відібрані з 1159 осіб (515 чоловіків, 644 жінок) випадкової вибірки, які погодилися пройти клінічне і соматометричне обстеження за програмою біологічного віку в клініці довготривалих спостережень Інституту геронтології АМН України.

Хворі з АГ були госпіталізовані до відділу клінічної і епідеміологічної кардіології Інституту геронтології АМН України.

Паралельно із випадкової вибірки були обстежені групи здорових осіб (140 чоловіків та 170 жінок), які увійшли до контрольної групи і були зіставними із пацієнтами клінічних груп за віковими й етнічними характеристиками.

Протокол антропометричного обстеження включав 11 довжинних; 9 широтних; 8 обхватних; 5 кутових вимірювань; визначення ваги тіла; шкірножирових складок (ШЖС) в 10 місцях тіла за допомогою класичної антропометричної методики [4, 5, 9]. За даними вимірювань розраховували екскурсію грудної клітки, різницю обхватів плеча і напруженого плеча, різницю між розмахом рук і довжиною тіла, 10 проекційних довжинних параметрів (довжина голови і шиї, тулуба, корпуса, руки, плеча, передпліччя, кисті, ноги, стегна, гомілки), в 9 місцях підшкірний жировий шар (ПЖШ) (під лопаткою, над трицепсом, на плечі спереду, на передпліччі, на животі, над здухвинною точкою, на стегні, на гомілці, середній ПЖШ тіла, ПЖШ у чоловіків на грудях). На основі кутових показників вираховували індекси кривини хребтового стовпа за В.А. Гамбурцевим [4] (показників шийного лордоза, грудного кіфоза, поперекового лордоза, тазо-поперекового кута, крижово-тазового кута).

Також вирахували 96 індексів фізичного розвитку і пропорцій тіла [1, 3–5, 13], у тому числі вивчали зміни тілобудови за допомогою 11 нових індексів фізичного розвитку, запропонованих нами [6, 7].

Крім порівняння простих середніх, для виявлення закономірних змін тілобудови провели аналіз пропорцій тіла. Для вирахування пропорцій тіла дослідники використовують різні методи [1, 3–5]. Діагностику та оцінку відхилень пропорцій тіла хворих від нормальних у здорових осіб провели за методичними вказівками В.В. Бунака [3].

Індекси, які є “відносними розмірами” тіла, виражаються, як правило, у відсотках від загального показника. Для розрахунків такого індексу використовують формулу Н. Kopf [12]:

(найменший розмір x 100) / найбільший розмір.

Із великої кількості таких індексів найбільш цінними для клініки є ті, які протягом усього життя показують невеликі або великі відхилення від нормального значення. Невеликі відхилення у величи нах індексу мають діагностичне значення. Найбільш важливими є ті індекси, що показують значні відхилення, за якими можна безпосередньо визначати особливості окремих індивідуумів або груп [5].

На основі антропометричних вимірювань вираховували показники соматотипів (ендоморфії, мезоморфії і ектоморфії) за Heath–Carter [11].

Статистичну обробку результатів проводили з використанням програм Excel 5,0. Для оцінки достовірності різниць неперервних величин використовували t-тест для двох незалежних виборок у випадку розподілу, близького до нормального. Різницю показників вважали достовірною при Р<0,05.

Результати та їх обговорення

Встановлено, що у чоловіків з АГ порівняно із здоровими особами достовірно збільшені: ендо морфія (на 0,55 бала) та мезоморфія (на 0,37 бала) (табл. 1).

Таблиця 1 Індекси фізичного розвитку у хворих з артеріальною гіпертензією

Примітка. * – різниця показників достовірна порівняно з такими у здорових осіб (Р<0,05–0,001).

У чоловіків з АГ достовірно більші, ніж у здорових, такі індекси: передньозадній розмір грудної клітки у % від довжини тіла – на 0,325 %; обхват грудної клітки у % від довжини тіла – на 1,4 %; обхват плеча у % від довжини тіла – на 0,5 %, а також обхват грудної клітки : 3Ц ваги – на 0,2; індекси Broca – на 0,06; Livi – на 0,04; Pirguet – на 0,3; Quetelete I – на 2,4; Gould – на 1,5; Rorer – на 8,6; Stromgrena – на 0,14; Brugsch – на 1,3; Verveck – на 0,04; грудний за Колодченком – на 5,0; ПТ за Колодченком – на 2,74; індекс розвитку ноги за Колодченком – на 1,61; індекс розвитку руки за Колодченком – на 0,32; енергія за Harris – на 52,7; вага за Broca і Bornhardt – на 1,7; аболютна поверхня тіла – на 0,04 см2; відносна вага тіла – на 1,26 кг/м2; повна вага підшкірного жиру – на 1,9 кг; повна маса жиру за Matiegka – на 2,86 кг; кількість внутрішнього жиру – на 0,97 кг; жир за Matiegka у % від ваги – на 2,2 %; різниця ваги і ідеальної ваги – на 4,2 кг; об’єм тулуба – на 2,5 см3; жир за Benhke – на 3,1 кг; жир за Benhke у % від ваги – на 2,7 % (табл. 2).

Таблиця 2 Приватні та складні індекси фізичного розвитку у хворих з артеріальною гіпертензією

Крім того, у хворих чоловічої статі спостерігають тенденцію до збільшення таких показників: довжини тулуба у % від довжини тіла – на 0,3 %; обхвату стегна у % від довжини тіла – на 0,6 %; маси м’язової тканини за Matiegka – на 1,4 кг; вагового індексу за Колодченком – на 1,4; індексу розвитку тулуба за Колодченком – на 2,1.

У хворих на АГ чоловіків достовірно менші порівняно із здоровими такі показники: ектоморфія – на 0,21 бала; біакроміальний розмір у % від обхвату грудної клітки – на 0,7 %; довжина тіла : 3Ц ваги – на 0,7; зріст сидячи : 3Ц ваги – на 0,4; довжина руки : 3Ц ваги – на 0,4; довжина ноги : 3Ц ваги – на 0,5; тазогребневий розмір : 3Ц ваги – на 0,14; індекси Pignet I – на 6,5 та Waykberg – на 0,06; відносна поверхня тіла – на 0,08 м2/кг; маса кісток за Matiegka у % від ваги – на 0,56 %; маса м’язів за Matiegka у % від ваги – на 0,88 %; знежирена маса за Benhke у % від ваги – на 2,7 %; індекс розвитку довжини тіла за Колодченком – на 0,02; індекс маси тіла за Колодченком – на 0,08.

У хворих на АГ чоловіків спостерігають тенденцію до зниження довжини голови і шиї у % від довжини тіла на 0,2 %; довжини голови і шиї у % від довжини тулуба – на 1,0 %; індексу Telkka – на 0,33 %.

У хворих на АГ жінок порівняно із здоровими особами збільшені такі індекси: довжина тулуба у % від довжини тіла на – 0,5 %; тазогребневий розмір у % від довжини тіла – на 0,5 %; обхват грудної клітки у % від довжини тіла – на 1,2 %; довжина стегна у % від довжини ноги – на 3,06 %; довжина тулуба у % від довжини ноги – на 1,6 %; тазогребневий розмір у % від біакроміального – на 1,6 %; жир за Matiegka у % від ваги тіла – на 2,8 %; обхват плеча у % від обхвату стегна – на 1,21%; тазогребневий розмір : 3Ц ваги – на 0,11; обхват грудної клітки : 3Ц ваги – на 0,18.

У хворих жінок достовірно збільшені також загальноприйняті індекси: Livi – на 0,03; Pirguet – на 0,3; Quetelete – на 1,9; Gould – на 1,1; Stromgren – на 0,1; Verveck – на 0,03; енергія за Harris – на 33,1 ккал/доб; вага за Broca і Bonhardt – на 1,75 кг; загальна поверхня тіла – на 0,04 м2; відносна вага тіла – на 0,9 кг/м2; повна вага підшкірного жиру – на 1,96 кг; середній кістковий діаметр – на 0,16 см; маса кісток за Matiegka – на 0,42 кг; загальна маса жиру за Matiegka – на 3,0 кг; кількість внутрішнього жиру – на 1,06 кг; кут шийного лордозу – на 3,1°; кут грудного кіфозу – на 3,5°; крижово-тазовий кут – на 1,55°; різниця ваги та ідеальної ваги – на 2,65 кг; ваговий індекс за Колодченком – на 1,5; індекс розвитку діаметрів за Колодченком – на 2,1; об’єм тулуба – на 2,4 см3; радіус п’яти діаметрів і обхватів – на 0,02 см; обезжирена маса за Benhke – на 1,4 кг.

Крім того, спостерігається тенденція до збільшення ширини грудної клітки у % від довжини тіла на 0,6 %; передньозаднього розміру грудної клітки у % від довжини тіла – на 0,2 %; довжини гомілки у % від довжини стегна – на 1,7; індексів Broca – на 0,04; Rohrer – на 6,0; Brugsch – на 1,0; ПТ за Ко лодченком – на 1,6; індекс розвитку тулуба за Колодченком – на 1,5; грудного індексу за Колодченком – на 3,3.

У хворих на АГ жінок достовірно знижені такі індекси: довжина голови і шиї у % від довжини тіла – на 0,2 %; довжина руки у % від довжини тіла – на 0,6 %; довжина ноги у % від довжини тіла – на 0,5 %; довжина голови і шиї у % від довжини тулуба – на 1,6 %; довжина руки : 3Ц ваги – на 0,3; довжина ноги: 3Ц ваги – на 0,4; Pignet I – на 4,7; Waykberg – на 0,07; відносна поверхня тіла – на 0,05 м2/кг; маса м’язів за Matiegka у % від ваги – на 1,6 %; розмах рук мінус довжина тіла – на 0,95 см; тазо-поперековий кут – на 3,8°; індекс розвитку корпусу за Колодченком – на 0,81; індекс розвитку довжини тіла за Колодченком – на 0,02; індекс маси тіла за Колодченком – на 0,06. Крім того, спостерігається тенденція до зменшення індексу довжини тіла : 3Ц ваги на 0,4.

Аналізуючи основні параметри антропометричних показників у здорових осіб та хворих з АГ, ми довели позитивний зв’язок підшкірного та внутрішнього жиру, ваги тіла, широтних, обхватних та кутових показників довжини корпуса і тулуба тіла із захворюваністю на АГ.

Оскільки серед хворих на АГ велика кількість жінок із збільшеною довжиною корпуса і тулуба, можна припустити, що не АГ є причиною послаблення фізичного розвитку (процеси росту тіла в довжину закінчуються після 25–30 років), а, навпаки, порушення стану здоров’я (зміна кореляційних зв’язків між основними антропометричними показниками), яке, можливо, відбувається в доклінічну стадію, може бути однією із причин розвитку АГ. Підтвердженням цієї тези може бути вивчення кореляційних зв’язків між основними показниками тіла та їх фрагментами.

У чоловіків з АГ був встановлений чітко виражений кореляційний зв’язок між показниками ваги тіла та ШЖС під лопаткою (r=0,641; Р<0,01), передньозаднім розміром грудної клітки (r=0,451; Р<0,01), обхватом грудної клітки (r=0,887; Р<0,01), довжиною корпуса (r=0,463; Р<0,01). У групі практично здорових чоловіків кореляційні зв’язки були позитивними, але дещо більшими, ніж у хворих, – відповідно (r=0,670; Р<0,01), (r=0,580; Р<0,01), (r=0,897; Р<0,01), (r=0,438; Р<0,01). У чоловіків з АГ не виявлено статистично достовірної кореляції між вагою тіла і кутом нахилу таза до вертикалі.

У жінок з АГ відзначали позитивні кореляційні зв’язки між показниками ваги тіла і ШЖС під лопаткою (r=0,718; Р<0,01), передньозаднім розміром грудної клітки (r=0,414; Р<0,01), обхватом грудної клітки (r=0,470; Р<0,01), довжиною корпуса (r=0,376; Р<0,01), низькі та статистично недостовірні зв’язки між показниками ваги тіла і кутом нахилу таза до вертикалі. У здорових жінок позитивна кореляція між вагою тіла і фрагментами тіла дещо більша, ніж у хворих, – відповідно (r=0,745; Р<0,01),(r=0,547; Р<0,01), (r=0,903; Р<0,01), (r=0,550; Р<0,01).

Статеві відмінності антропометричних показників і коефіцієнтів кореляцій загальних розмірів тіла з окремими фрагментами тіла свідчать про високий генетичний контроль розвитку цих показників, що є стійкими показниками статевих відмінностей чоловіків та жінок.

Причини і механізми взаємозв’язку АГ і обхватів, довжинних, широтних показників, пропорцій тіла та кутових показників, виявлені в цій роботі, залишаються нез’ясованими.

Можна припустити, що первинним є вікова перебудова організму (довжинні, широтні, різниця між розмахом рук і довжиною тіла та інші показники, зниження кореляції), а на фоні цього зміни обміну речовин можуть сприяти виникненню та розвитку АГ.

Висновки
1. У чоловіків та жінок, хворих на АГ, порівняно із здоровими особами, збільшені такі індекси: ендоморфія; передньозадній розмір грудної клітки у % від довжини тіла; обхват грудної клітки у % від довжини тіла; тазогребневий розмір : 3Ц ваги; обхват грудної клітки : 3Ц ваги; індекси Livi, Pirguet, Quetelete I, Gould, Stromgren, Verveck; вага тіла за Broca і Bonhardt; загальна поверхня тіла; відносна вага тіла; повна вага підшкірного жиру; загальна маса жиру за Matiegka; кількість внутрішнього жиру; жир за Matiegka у % від ваги; різниця ваги й ідеальної ваги; об’єм тулуба та виявлена тенденція до збільшення індексу розвитку тулуба за Колодченком.

2. У хворих на АГ чоловіків і жінок зменшені такі параметри: довжина руки: 3Ц ваги; довжина ноги: 3Ц ваги; індекси Pignet I і Waykberg; відносна поверхня тіла; маса м’язів за Matiegka у % від ваги; індекс розвитку довжини тіла за Колодченком, індекс маси тіла за Колодченком.

3. Тільки у чоловіків з АГ збільшені такі показники: мезоморфія; передньозадній діаметр грудної клітки у % від довжини тіла; обхват плеча у % від довжини тіла; індекс Broca; індекс Rohrer; індекс Brugsch; індекс грудний за Колодченком; індекс ПТ за Колодченком; індекс розвитку ноги за Колодченком; індекс розвитку руки за Колодченком; жир за Benhke; жир за Benhke у % від ваги. У них також спостерігають тенденцію до збільшення середньо го радіуса кінцівок, маси м’язів за Matiegka, індексу розвитку ноги за Колодченком, індексу розвитку руки за Колодченком, жиру за Benhke, жиру за Benhke у % від ваги тіла.

Тільки у хворих на АГ чоловіків зменшені такі показники: ектоморфія, біакроміальний розмір у % від обхвату грудної клітки, довжина тіла: 3Ц ваги, зріст сидячи: 3Ц ваги, обезжирена маса у % від ваги, а також відзначено тенденцію до зменшення екскурсії грудної клітки та індексу Telkka.

4. Тільки у хворих на АГ жінок збільшені такі показники: довжина тулуба у % від довжини тіла; тазогребневий розмір у % від довжини тіла; довжина стегна у % від довжини ноги; довжина тулуба у % від довжини ноги; тазогребневий розмір у % від біакроміального; обхват плеча у % від обхвату стегна; середній кістковий діаметр; маса кісток за Matiegka; кут шийного лордозу; кут грудного кіфозу, крижово-тазовий кут, ваговий індекс за Колодченком, індекс розвитку діаметра за Колодченком, радіус п’яти діаметрів і обхватів, обезжирена маса за Benhke. А також спостерігали тенденцію до збільшення ширини грудної клітки у % від довжини тіла та довжини гомілки у % від довжини стегна.

Тільки у жінок зменшені такі показники: довжина голови і шиї у % від довжини тіла; довжина руки у % від довжини тіла; довжина ноги у % від довжини тіла; довжина голови і шиї у % від довжини тулуба; обхват плеча у % від обхвату стегна; різницю між розмахом рук та довжиною тіла; тазо-поперековий кут, індекс розвитку руки за Колодченком, а також спостерігали тенденцію до зменшення довжини плеча, кута нахилу до вертикалі поперекового відділу хребтового стовпа.

Література

1. Башкиров П.Н. Учение о физическом развитии человека. – М.: Изд-во МГУ, 1962. – 340 с.
2. Бритов А.Н., Молчанова О.В., Быстрова М.М. Артериальная гипертония у больных с ожирением: роль лептина // Кардиология. – 2002. – № 9. – С. 69-71.
3. Бунак В.В. Опыт типологии пропорций тела и стандартизации главных антропометрических размеров // Уч. записки МГУ. – 1937. – Вып. 10. – С. 2-12.
4. Гамбурцев В.А. Гониометрия человеческого тела. – М.: Медицина, 1973. – 200 с.
5. Гримм Г. Основы конституциональной биологии и антропометрии: Пер. с нем. – М.: Медицина, 1967. – 291 с.
6. Колодченко В.П. Будова тіла хворих на артроз // Матеріали пленуму асоціації ортопедів-травматологів України 23–24 вересня 2004 р. – Київ–Вінниця, 2004. – С. 102-106.
7. Колодченко В.П. Особенности телосложения больных опу холями костей // Вісник ортопед., травматол. та протезування. – 2003. – № 3 (37). – С. 45-50.
8. Лизогуб В.Г., Гришкова Ж.А. Гемодинамічні та метаболічні порушення у хворих на гіпертонічну хворобу з ізольованим та поєднаним з аліментарним ожирінням перебігом // Лікарська справа. – 2002. – № 3–4. – С. 38-42.
9. Лутовинова Н.Ю., Уткина М.И., Чтецов В.П. Методические проблемы изучения вариаций подкожного жира // Вопр. антропологии. – 1970. – № 36. – С. 32-54.
10. Сиренко Ю.Н. Артериальная гипертензия. – К.: Морион, 2001. – 176 с.
11. Heath B.H., Carter J.E.L. A comparison of somatotype methods // Amer. J. Phys. Anthrop. – 1966. – Vol. 24. – P. 87-99.
12. Kopf H. Eine bemerkung zur bildung von indexwerten in der konstitutionslehre // Z. menschl. Vererb. Konstit. – Lehre. – 1959. – Vol. 35. – P.100-108.
13. Matiegka J. The testing of physical efficiency // Amer. J. Physic. Anthrop. – 1921. – Vol. 4. – P. 223-230.

Proportions of body constitution in patients with arterial hyреrtension

V.P. Kolodchenko

The purpose of research was to estimate the importance of proportions, weight, adiposity and others constitutional (anthropometric) body characteristics in occurrence and development of arterial hypertension (AH). We estimated body constitution in 313 patients (108 men and 205 women) with AH. Control group included 310 (140 men and 170 women) age- and ethnic-matched practically healthy individuals. 43 anthropometric parameters formed the basis for calculation of thickness of subcutaneous adipose layers, projection sizes of trunk and extremities, proportions of constitution and 96 indexes of physical development.

It was established, that anthropometric tests, proportions of constitution and many indexes of physical development are changed in body structure of patients with AH. These results allow to expand knowledge about etiology and pathogenesis of AH and may form the basis for development of new methods of prevention and treatment of AH.