За даними офіційної статистики, сільські мешканці становлять лише третину населення України. Однак рівень смертності у них, як від усіх причин, так і від серцево-судинних захворювань, значно перевищує відповідні показники у міського населення, причому ця ситуація зберігається, принаймні, протягом останніх 20 років (рисунок).

Рисунок. Динаміка смертності від усіх причин серед сільських і міських мешканців України (на 100 000 населення).

У наш час 65,3 % мешканців села вмирають від хвороб системи кровообігу (ХСК), а саме, від ішемічної хвороби серця та цереброваскулярних хвороб, які на 86,2 % визначають рівень смертності від серцево-судинних захворювань.

Відомо, що артеріальна гіпертензія (АГ) є одним з провідних факторів ризику розвитку ХСК та виникнення їх ускладнень [2–4]. Тому встановлення дійсного рівня поширеності цієї патології є об’єктивним підґрунтям для розробки науково обґрунтованої системи профілактики, широке впровадження якої сприятиме зниженню захворюваності і смертності мешканців села, збільшенню тривалості їх життя.

З метою оцінки епідеміологічної ситуації щодо АГ серед сільського населення у межах виконання “Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні”, затвердженої Указом Президента № 117/99 від 4.02.1999, співробітниками Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска спільно з працівниками Української медичної стоматологічної академії, Івано-Франківського державного медичного університету, Полтавського та Івано-Франківського обласних кардіологічних диспансерів проведено стандартизоване епідеміологічне обстеження 1787 сільських мешканців Полтавської та Івано-Франківської областей віком від 18 до 64 років.

Матеріал і методи

Програма обстеження включала: опитування за стандартною кардіологічною анкетою ВООЗ, заповнення анкет, що містять анамнестичні і соціально-демографічні дані; реєстрацію електрокардіограми у спокої у 12 стандартних відведеннях з подальшим її кодуванням за Міннесотським кодом; двократне вимірювання артеріального тиску (АТ); антропометрію; забір венозної крові для визначення вмісту ліпідів; збір інформації про куріння, вживання алкоголю і фактичне харчування.

Групу осіб з АГ, згідно з критеріями ВООЗ, склали обстежені з рівнем систолічного АТ 140 мм рт. ст. і більше, і/або діастолічного АТ 90 мм рт. ст. і більше, і/або з нормальним рівнем АТ при антигіпертензивному лікуванні протягом останніх 2 тиж. При аналізі виділяли осіб з м’якою АГ (АТ – 140/90–159/99 мм рт. ст.), помірною (160/100–179/109 мм рт. ст.) і тяжкою АГ (180/110 мм рт. ст. і більше) [4].

Надлишкову масу тіла (НМТ) та ожиріння оцінювали за допомогою індексу маси тіла (ІМТ), що визначається як відношення маси тіла в кілограмах до квадрату зросту в метрах. У групу з НМТ віднесли осіб з ІМТ 25,0–29,9 кг/м2, а у групу з ожирінням – осіб з ІМТ 30,0 кг/м2 і вище.

Курцями вважали обстежених, які щоденно випалюють хоча б одну сигарету.

У групу осіб з дисліпопротеїнеміями відносили обстежених з рівнем загального холестерину (ХС) 6,2 ммоль/л і більше, і/або з вмістом тригліцеридів (ТГ) 2,1 ммоль/л і більше, і/або з концентрацією ХС ліпопротеїнів високої щільності 0,9 ммоль/л і менше.

Статистичну обробку даних здійснювали на персональній ЕОМ ІВМ РС стандартної конфігурації за допомогою наданого ВООЗ пакету прикладних програм для аналізу епідеміологічних даних “Epi-Info” та медичної інформаційно-статистичної системи “Епідеміологія”.

Результати та їх обговорення

Результати епідеміологічного обстеження чоловіків і жінок свідчать про досить високу поширеність АГ у популяції – 37,1 % (38,4 % серед чоловіків і 36,0 % серед жінок). Стандартизований за віком показник поширеності АГ серед сільського населення становить 36,8 %.

Поширеність АГ зростає з віком від 10,7 % в 18–24 роки до 79,6 % в 55–64 роки серед чоловіків і відповідно від 3,8 до 72,4 % серед жінок, причому найбільш істотне її зростання реєструють у віці 35–44 роки, а тому саме ця вікова група потребує найбільшої уваги.

У структурі цього захворювання домінує м’яка АГ, питома вага якої становить 50,7 %. Помірну АГ визначають у 31,7 %, а тяжку – у 17,6 % осіб з підвищеним АТ. Відомо, що найвищий ризик ускладнень реєструють у осіб з тяжкою АГ, але їх значно менше, ніж хворих з м’якою АГ. Тому велика кількість ускладнень, пов’язаних з АГ, походить від групи осіб з помірно підвищеним АТ [5]. Щоб домогтися істотного зниження кількості ускладнень, необхідно лікувати осіб з м’якою АГ і одночасно вживати енергійних заходів щодо запобігання розвитку ускладнень у хворих з дуже високим рівнем АТ.

Аналіз розподілу АГ за формами свідчить, що незалежно від статі найбільш поширеною є змішана форма (62,9 % серед чоловіків і 68,2 % серед жінок), причому частота її зростає з віком. Поширеність діастолічної АГ, мало змінюючись з віком, становить у цілому 9,4 % серед чоловіків і 5,5 % серед жінок. Привертає увагу досить висока частота ізольованої систолічної АГ у популяції: у 27 % осіб з АГ визначається підвищення систолічного АТ при нормальних значеннях діастолічного. Цей факт потребує певної уваги, оскільки, як відомо, особи з ізольованою систолічною АГ мають високий рівень індивідуального ризику смерті від ХСК [1].

Ризик розвитку серцево-судинних захворювань істотно зростає при наявності кількох чинників ризику, причому не аддитивно, а мультиплікативно. При однаковому рівні АТ ризик розвитку ХСК буде визначатися наявністю інших факторів ризику або їх комбінацією.

Результати проведеного дослідження свідчать про високу поширеність основних чинників ризику серед осіб з підвищеним АТ. Лише у 7,4 % обстежених з АГ не виявляють жодного з основних факторів ризику. У 49,9 % обстежених АГ поєднується з одним, у 37,6 % – з двома, а у 5,1 % обстежених з підвищеним АТ виявляють три або більше чинників ризику.

Проведене дослідження показало, що серед хворих на АГ 38,2 % чоловіків і 26,4 % жінок мають НМТ, а відповідно у 36,6 та 62,3 % хворих відзначено ожиріння (табл. 1).

Таблиця 1 Поширеність факторів ризику серед осіб з підвищеним і нормальним рівнем артеріального тиску

Примітка. * – різниця показників достовірна порівняно з такими в осіб з нормальним і підвищеним АТ (Р<0,05–0,0001).

Таким чином, проблеми, пов’язані з надмірною вагою, мають майже 75 % чоловіків і майже 90 % жінок з підвищеним АТ. Слід зазначити, що НМТ як фактор ризику досить поширена у сільській популяції і реєструється у кожного третього обстеженого з підвищеним і майже у кожного другого – з нормальним рівнем АТ, у той час як ожиріння визначається серед хворих на АГ чоловіків у 6 разів, а серед жінок – удвічі частіше, ніж у осіб, які мають нормальний АТ.

Про наявність прямого тісного зв’язку між масою тіла та рівнем АТ свідчить і аналіз поширеності АГ залежно від ІМТ. Серед сільського населення з НМТ АГ визначають у 2,7 разу, а серед осіб з ожирінням – у 5 разів частіше, ніж серед обстежених з нормальною масою тіла (табл. 2).

Таблиця 2 Поширеність артеріальної гіпертензії залежно від індексу маси тіла

Примітка. * – різниця показників достовірна порівняно з такими у осіб з індексом маси тіла 24,9 і менше (Р<0,0001).

Майже у кожного четвертого чоловіка і кожної третьої жінки з АГ виявляють гіперхолестеринемію (ГХС), у третини – гіпертригліцеридемію (ГТГ), у 5,4 % обстежених з підвищеним рівнем АТ визначають гіпо-a-холестеринемію (див. табл. 1).

Аналіз показує, що частота АГ серед сільських мешканців з ГХС становить 38,2 %, що в 1,5 разу вище, ніж серед осіб, у яких рівень ХС менше 6,2 ммоль/л (Р<0,0001). Зв’язок АТ з рівнем ТГ ще більш тісний. Серед обстежених з ГТГ поширеність АГ становить 47,7 % і майже вдвічі перевищує відповідний показник серед осіб, у яких рівень ТГ менше 2,1 ммоль/л (Р<0,0001).

Отже, поширеність таких важливих і потенційно коригованих чинників ризику, як НМТ, ожиріння, ГХС, ГТГ, надзвичайно висока серед осіб з АГ і значною мірою зумовлена особливостями харчування сільських мешканців, у якому, за результатами дослідження, виявлені певні відхилення від рекомендованих норм, а саме: надлишкове споживання жирів, особливо тваринного походження, і холестерину, незбалансованість жирних кислот у складі жирів (співвідношення поліненасичених жирних кислот донасичених становить 0,6 замість 1,0), при недостатньому споживанні вуглеводів у цілому – надмірне вживання цукру тощо.

Дослідження показало, що 50,9 % чоловіків з АГ – курці, а інтенсивність куріння досить висока: середня кількість сигарет, викурених за день, становить 19,0±0,7. Вживають алкогольні напої 85,4 % обстежених з підвищеним АТ.

Одним із компонентів, які характеризують епідеміологічну ситуацію щодо АГ, є стан її контролю у популяції, що має три складові: інформованість населення про наявність захворювання, охоплення медикаментозним лікуванням та його ефективність.

Проведене дослідження показало, що у сільській популяції нашої країни знають про наявність АГ 66,1 % осіб з підвищеним АТ, приймають антигіпертензивні препарати тільки 37,4 %, а ефективність лікування становить лише 8 % (табл. 3).

Таблиця 3 Стандартизовані за віком показники контролю артеріальної гіпертензії в сільській популяції

Привертає увагу той факт, що стан контролю АГ у сільській популяції істотно відрізняється залежно від статі хворих: серед жінок значно вища обізнаність про наявність захворювання, більше охоплення медикаментозним лікуванням і вища його ефективність, ніж у чоловіків.

Показник ефективності лікування залежить від багатьох факторів, найважливішими серед яких єправильність зроблених лікарем призначень і ретельність їх виконання хворими. Проведене дослідження показало, що для нормалізації підвищеного АТ частіше призначаються інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту як монотерапія (16,3 %) або в комбінації з діуретиком (29,8 %). Бета-адреноблокатори приймають 7,3 % хворих, у поєднанні з діуретиком – 8,0 %, частота призначень антагоністів кальцію становить 4,3 %.

Кожний четвертий хворий, який лікується, намагається нормалізувати тиск препаратами другої лінії: алкалоїди раувольфії приймають 3,8 % хворих, клофелін – 7,3 %, папазол – 2,8 %, адельфан – 12,0 % осіб.

Таким чином, проведене дослідження показало, що в сільській популяції значно поширена АГ та її основні чинники ризику, не на належному рівні контроль АГ. Цілком закономірно, що при незадовільному стані справ з немедикаментозною корекцією підвищеного АТ і певних недоліках у медикаментозній терапії ефективність лікування АГ є надзвичайно низькою.

Несприятлива епідеміологічна ситуація щодо АГ свідчить про необхідність організації і проведення максимально широкої інформаційної кампанії з питань АГ серед сільського населення. Її активними учасниками повинні бути засоби масової інформації разом з медичними працівниками первинних структур охорони здоров’я. Розв’язання поточних проблем сприятиме поліпшенню профілактики і лікування АГ та серцево-судинних захворювань у цілому.

Висновки

1. Стандартизований за віком показник поширеності артеріальної гіпертензії в сільській популяціїУкраїни становить 36,8 %. У структурі артеріальної гіпертензії домінує м’яка, а найбільш поширеною є її змішана форма.
2. Серед хворих на артеріальну гіпертензію реєструють високу поширеність факторів ризику: лише у 7,4 % обстежених не виявляють жодного з основних факторів ризику. Проблеми з надмірною вагою мають майже 75 % чоловіків і майже 90 % жінок; у кожного четвертого чоловіка і кожної третьої жінки виявляють гіперхолестеринемію, у третини – гіпертригліцеридемію; більше половини чоловіків курять (у середньому 19 сигарет щодня), 85,4 % обстежених з підвищеним артеріальним тиском вживають алкогольні напої.
3. Серед сільських мешканців знають про наявність артеріальної гіпертензії 66,1 % хворих, приймають антигіпертензивні лікарські засоби – 37,4 % осіб, а ефективність лікування становить лише 8 %. Кожний четвертий хворий, що лікується, намагається нормалізувати підвищений артеріальний тиск препаратами другої лінії.

1. Грабаускас В.Й. Популяционные подходы в профилактике сердечно-сосудистой и другой неинфекционной патологии: Автореф. дис. … докт. мед. наук. – Каунас, 1990. – 84 с.
2. Оганов Р.Г., Шальнова С.А., Деев А.Д. и др. Артериальная гипертония и ее вклад в смертность от сердечно-сосудистых заболеваний // Профилактика заболеваний и укрепление здоровья. – 2001. – № 4. – С. 11-15.
3. Anderson W.T. Re-examination of some of the Framingham blood pressure data // Lancet. – 1994. – № 2. – P. 1139-1145.
4. Hypertension control. Report of a WHO Expert committee. – Geneva, 1996. – P. 1-83.
5. Stamler J., Stamler R., Neaton J. Blood pressure, systolic and diastolic and cardiovascular risk: US population data // Arch. Int. Med. – 1993. – Vol. 153. – P. 598-615.

Epidemiological aspects of arterial hypertension among rural population of Ukraine

І.М. Gorbas’, І.P. Smirnova, N.М. Grytsay, N.М. Serediuk, І.P. Kаterenchuk, І.P. Vakaliuk, І.P. Kaydashev, О.О. Кvasha, N.V. Davydenko, О.V. Malatskivska, О.V. Sribna, M.P. Shklyarenko, V.M. Yakymchuk, А.І. Volynskyj, І.F. Shumeyko, О.L. Zinkovskyj

In order to estimate epidemiology of arterial hypertension (AH) among rural population according to the Programme of Arterial Hypertension Prevention and Treatment in Ukraine a standardized epidemiological study of 1787 rural inhabitants aged 18–64 years old has been conducted. The prevalence of АН and its risk factors was studied, status of AH control was analyzed. Age-adjusted AH prevalence in rural population is 36,8 %. There is a high prevalence of risk factors among patients with high blood pressure: more than 75 % males and almost 90 % females have overweight and obesity; every fourth man and every third woman have hypercholesterolemia, every third has hypertriglyceridemia; 50,9 % of men smoke, 85,4 % of patients with AH drink alcohol. Among rural population, 66,1 % of patients with high blood pressure are aware about it, 37,4 % use antihypertensive medications and only 8,0 % are treated effectively. Every fourth patient with AH uses drugs of the second line.