Міжнародний кардіологічний форум “Кардіологія вчора, сьогодні, завтра”, присвячений 70-річному ювілею Інституту кардіології та 130-річчю від дня народження його засновника – М.Д. Стражеска, відбувся 17–19 травня 2006 року в м. Києві.

Програма форуму, висвітлюючи найбільш актуальні в наш час проблеми наукових досліджень і практики кардіологічної служби, охоплювала такі питання сучасної кардіології, як гострий коронарний синдром, хронічна ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, порушення ритму серця, фундаментальна кардіологія, епідеміологія і профілактика захворювань серцево-судинної системи, організація кардіологічної служби, некоронарогенні хвороби серця, ревматичні хвороби, клінічна фармакологія в кардіології та ревматології.

У рамках форуму проведено наукову дискусію “Атеросклероз. Реальність та перспективи медикаментозної корекції”, 2 наукові сесії: “Клінічні потреби та інноваційні перспективи терапії ішемічної хвороби серця” та “Значення контролю артеріального тиску в практиці кардіолога і житті пацієнта”, круглий стіл “Артеріальна гіпертензія та інсульт: реальність впливу первинної і вторинної профілактики”, 12 сателітних симпозіумів з оцінки ефективності зареєстрованих в Україні імпортних фармакологічних засобів кардіологічного профілю.

Під час форуму провідними вітчизняними та закордонними вченими-кардіологами були прочитані лекції:“Профілактика серцево-судинних ускладнень у ХХІ столітті”, “Сучасні уявлення про клітинну трансплантацію в кардіології”, “Проблеми застосування статинів при хронічній серцевій недостатності”, “Як забезпечити прихильність хворого до терапії?”.

Серед значних досягнень вітчизняної кардіології форумом відзначені:

• розробка і затвердження Указом Президента “Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні”;
• розробка проекту Програми попередження серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань;
• створення відділень рентген-ендоваскулярної хірургії (інвазивної кардіології);
• затвердження клінічних класифікацій хвороб системи кровообігу;
• розробка стандартів діагностики та лікування серцево-судинних захворювань;
• впровадження в широку мережу кардіологічних закладів сучасного підходу до лікування хронічної серцевої недостатності;
• розробка діагностичних критеріїв імунологічних та імунопатологічних синдромів, що супроводжують перебіг коронарогенних і некоронарогенних захворювань;
• створення мережі ліпідних центрів у регіонах України.

• гостра проблема фінансування невідкладної допомоги кардіологічним хворим;
• відсутність державного статистичного реєстру хворих на інфаркт міокарда, серцеву недостатність та аритмії;
• неузгодженість правових стосунків лікаря і пацієнта;
• відсутність належної підтримки проведення популяційних досліджень, спрямованих на виявлення факторів ризику серцево-судинних захворювань серед населення України;
• недосконале законодавство зі створення умов здорового способу життя.

• подальша реалізація “Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні”;
• затвердження владними структурами та реалізація Програми попередження серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань відповідно до Указу Президента “Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров’я населення” № 1964 від 06.12.2005;
• затвердження та впровадження в практику охорони здоров’я стандартів діагностики і лікування серцево-судинних захворювань;
• впровадження методів ангіопластики, стентування та шунтування в лікуванні атеросклерозу вінцевих судин серця, судин головного мозку і нирок;
• підвищення якості вторинної профілактики ішемічної хвороби серця, зокрема, за рахунок проведення ліпідознижувального лікування;
• впровадження інвазивних методів діагностики і лікування порушень ритму і провідності серця, розвиток телемедичних технологій у хворих з аритміями;
• розробка та впровадження критеріїв об’єктивізації доклінічної та початкової стадій хронічної серцевої недостатності, вивчення можливостей її профілактики за допомогою сучасних фармакологічних та хірургічних засобів;
• проведення комплексних фундаментально-клінічних досліджень у кардіології; вивчення мембранно-молекулярних та імунологічних основ атерогенезу та розвитку серцевої недостатності;
• здійснення моніторингу епідеміологічної ситуації серцево-судинних захворювань та їх факторів ризику з метою регулярного інформування владних структур і громадськості щодо медико-соціальної ефективності профілактичних заходів;
• активізація просвітницької роботи з населенням, спрямованої на створення потреби в здоровому способі життя.