Украинская баннерная сеть

№ 2/2007  

Проблемні статті / Problem articles Триметазидин при хронической коронарогенной сердечной недостаточности: время пришло?  Л.Г. Воронков Trimetazidine in chronic ischemic heart failure: has the time come?  L.G. Voronkov В работе рассматриваются актуальные проблемы использования так называемого метаболического подхода к терапии пациентов с ишемической болезнью сердца (ИБС), осложненной систолической дисфункцией левого желудочка. Описываются механизмы энергетического метаболизма миокарда в норме и его изменения в условиях ишемии/реперфузии. Рассматриваются механизмы фармакотерапевтического действия триметазидина и клинические доказательства его эффективности у различных категорий пациентов с ИБС. Главное внимание уделено анализу теоретических и клинических предпосылок к применению триметазидина у больных с хронической сердечной недостаточностью (ХСН), обусловленной ИБС, включая его воздействие на гибернированный миокард, профилактику реперфузионного повреждения и такие новые аспекты фармакодинамики данного препарата, как системные антиоксидантный и противовоспалительный эффекты, улучшение функции эндотелия. В статье обобщен имеющийся к настоящему времени клинический опыт использования триметазидина при коронарогенной ХСН и обсуждены перспективы дальнейшего развития данного направления.

Оригінальні дослідження / Original articles

Популяційна кардіологія / Population cardiology Контроль артеріальної гіпертензії серед населення: стан проблеми за даними епідеміологічних досліджень  І.М. Горбась Arterial hypertension control among population: current status of the problem according to the epidemiological study results  I.M. Gorbas’ На підставі результатів проведених епідеміологічних обстежень чоловіків і жінок м. Києва (n=1975), Полтавської, Івано-Франківської та Черкаської областей (n=2175) щодо вивчення поширеності артеріальної гіпертензії (АГ), її основних чинників ризику, а також окремих аспектів здорового способу життя проаналізовано стан проблеми контролю АГ серед міського і сільського населення України. Стандартизований за віком показник поширеності АГ у міській популяції України становить 29,3 %, в сільській – 36,3 %. У структурі домінує м’яка АГ, а найбільш поширеною є змішана форма. Серед хворих на АГ значно поширені такі фактори ризику: проблеми з надмірною вагою мають майже 80 % осіб з підвищеним артеріальним тиском (АТ); у кожного третього обстеженого з АГ виявляють гіперхолестеринемію; така ж частота виявлення гіпертригліцеридемії серед хворих, які мешкають у сільській місцевості, тоді як у міській популяції це порушення ліпідного спектру виявляють у кожного п’ятого хворого на АГ; 44,7 % чоловіків і 3,9 % жінок з підвищеним АТ курять, 88,5 % міських і 84,5 % сільських мешканців з цією патологією вживають алкогольні напої. Знають про наявність АГ 80,8 % хворих серед міських та 67,8 % – серед сільських мешканців, приймають антигіпертензивні лікарські засоби відповідно 48,4 та 38,3 % осіб, у 18,7 % міських і у 8,1 % сільських мешканців лікування ефективне. Кожний п’ятий мешканець міста і кожний третій мешканець села, які лікуються, намагаються нормалізувати підвищений АТ препаратами другої лінії.  Результати однорічної диспансеризації пацієнтів з артеріальною гіпертензією у Черкаській області  Ю.М. Сіренко, Г.Д. Радченко, В.І. Казмирук Results of one-year follow-up of patients with arterial hypertension in Cherkasy region  Yu.M. Sirenko, G.D. Radchenko, V.?. Kazmiruk Метою дослідження було оцінити ефективність диспансеризації хворих з підвищеним артеріальним тиском (АТ) протягом одного року. Диспансеризацію проводили серед жителів сіл Черкаської області та міста Черкаси. Загалом обстежили 1260 пацієнтів з підвищеним АТ. Усім пацієнтам при першому обстеженні та при чергових обстеженнях протягом року (загалом 4 відвідування лікаря за рік) вимірювали  АТ, зріст та масу тіла, проводили анкетування,надавали рекомендації щодо зміни способу життя, призначали або коригували терапію, видавали методичні матеріали. Встановлено, що активне ведення хворих протягом року (4 візити пацієнта до лікаря) та надання пацієнтам рекомендацій щодо корекції способу життя забезпечили покращення контролю АТ. Загалом, на 15,8 % покращився контроль систолічного (САТ) та на 20,1 % – діастолічного (ДАТ) АТ. Проте лише в 17,9 % пацієнтів було досягнуто рівня САТ менше 140 мм рт. ст. та в 36,6 % – ДАТ менше 90 мм рт. ст. У сільській популяції контроль САТ був значно гіршим, ніж у міській популяції: відповідно тільки у 7,6 і 42,7 % обстежених САТ становив менше 140 мм рт. ст. Незважаючи на письмові рекомендації щодо зміни способу життя, низьким був відсоток пацієнтів, які змінили спосіб життя. Ні середній індекс маси тіла, ні кількість курців суттєво не змінилися за рік диспансеризації пацієнтів. Серед причин неефективного лікування можна назвати призначення лікарями препаратів у низьких дозах, не завжди правильний вибір антигіпертензивного препарату (призначення препаратів короткої дії), недостатнє застосування ефективних комбінованих препаратів, низьку прихильність пацієнтів до призначеної терапії.

Артеріальна гіпертензія / Arterial hypertension Особенности провоспалительной активации у больных с артериальной гипертензией, ассоциированной со стенотическими поражениями брахиоцефальных артерий   В.А. Визир, А.Е. Березин Proinflammatory activation in patients with arterial hypertension associated with carotids artery occlusive disease   V.A. Vizir, A.E. Berezin Цель исследования – оценка особенностей провоспалительной активации у больных с артериальной гипертензией (АГ), ассоциированной со стенотическими поражениями брахиоцефальных артерий (БЦА). Обследовано 25 здоровых лиц и 76 пациентов в возрасте 42–73 лет с мягкой и умеренной АГ. У 28 больных с АГ стенотические поражения БЦА документированы с помощью дуплексной импульсно-волновой допплерографии. У всех пациентов оценены концентрации в плазме С-реактивного протеина (СРП), интерлейкина(ИЛ)-1b, ИЛ-6, ИЛ-8 и фактора некроза опухоли a (ФНО-a). У пациентов с АГ формирование стенотических поражений БЦА атеросклеротического генеза ассоциируется с достоверным повышением плазменного пула СРП и ФНО-a по сравнению со здоровыми лицами и пациентами с АГ без документированных стенозов БЦА. Между концентрацией СРП и ФНО-a, с одной стороны, и величиной суммарного стеноза БЦА, с другой, выявлена устойчивая корреляционная взаимосвязь (соответственно r=0,72; p<0,05 и r=0,64; p<0,05). Плазменные пулы ИЛ-1b, СРП и ФНО-a являются наиболее валидными маркерами провоспалительной активации у больных с АГ, ассоциированной со стенотическими поражениями БЦА.  Ефективність амлодипіну у зниженні систолічного артеріального тиску: відкрите оглядове дослідження   О.Й. Жарінов, О.Б. Децик, О.М. Рогуцька Efficiency of amlodipine for decrease of systolic blood pressure: open-label survey study   O.J. Zharinov, O.B. Detsyk, O.M. Roguts’ka   Метою дослідження була оцінка результатів застосування амлодипіну як засобу корекції підвищеного рівня систолічного артеріального тиску (АТ) у понад 6000 пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ), визначення предикторів досягнення та недосягнення цільових рівнів АТ. У відкрите неконтрольоване оглядове дослідження включили 6014 пацієнтів з есенціальною АГ із стійким підвищенням систолічного АТ понад 140 мм рт. ст. і/або діастолічного АТ понад 90 мм рт. ст. У більшості учасників дослідження відзначали ознаки високого або дуже високого додаткового ризику розвитку серцево-судинних ускладнень. На момент включення в дослідження пацієнти не приймали антигіпертензивних засобів або отримували постійну антигіпертензивну терапію протягом останнього місяця. Результати застосування амлодипіну як засобу монотерапії або комбінованої антигіпертензивної терапії оцінювали через 4 тиж після призначення препарату. Проведене лікування супроводжувалося достовірним зниженням рівнів систолічного і діастолічного АТ за відсутності виражених змін частоти скорочень серця. Цільових рівнів систолічного і діастолічного АТ було досягнуто у 2184 (36,32 %) пацієнтів, не досягнуто – у 3830 (63,68 %). Для систолічного АТ ці показники становили відповідно 2426 (40,34 %) і 3588 (59,66 %) пацієнтів, діастолічного – 4157 (69,12 %) і 1857 (30,88 %) пацієнтів. Частота досягнення цільових рівнів систолічного АТ залежала від віку, стадії захворювання, ступеня підвищення АТ, індексу маси тіла, наявності гіперхолестеринемії та цукрового діабету. Майже в 2/3 пацієнтів не було досягнуто максимальної рекомендованої дози амлодипіну. Небажані ефекти були зареєстровані на фоні терапії у 329 (5,47 %) пацієнтів.

Атеросклероз, ішемічна хвороба серця / Atherosclerosis, ischemic heart disease Операция аортокоронарного шунтирования и эффективность реабилитации больных, перенесших инфаркт миокарда  И.К. Следзевская, Л.Н. Бабий, Л.Ф. Кисилевич, С.Ю. Савицкий, Н.П. Строганова Coronary arteries bypass grafting and rehabilitation efficacy in patients after acute myocardial infarction  I.K. Sledzevskaya, L.N. Babyi, L.F. Kiselevitch, S.Yu. Savitskyy, N.P. Stroganova В исследование включены 108 больных спустя 3–6 мес после возникновения инфаркта миокарда (ИМ), которым была проведена операция аортокоронарного шунтирования (АКШ), и 61 больной с аналогичными клинико-функциональными параметрами, которым при подтвержденной по данным коронароангиографии необходимости АКШ операция не была проведена. Оценивали клиническое течение ишемической болезни сердца (ИБС) на протяжении двух лет наблюдения, развитие основных конечных точек (смерть, реинфаркт, дестабилизация, наличие сердечной недостаточности IIA стадии). Проводили эхокардиографическое исследование, велоэргометрическую пробу, определяли уровень альдостерона в сыворотке крови. Анализ течения заболевания позволяет рассматривать проведение АКШ после перенесенного ИМ как одно из мероприятий вторичной профилактики ИБС. Восстановление физической работоспособности после операции АКШ у 46 % больных к концу первого полугодия после операции является достаточным для выполнения работы выше уровня легкой. Больные, которым в течение 6 мес после перенесенного ИМ не было выполнено оперативное вмешательство при наличии медицинских показаний, формируют группу лиц с увеличением степени риска течения ИБС за счет развития миокардиальной недостаточности, при котором показано применение антагонистов альдостерона.  Особенности клинического течения острого инфаркта миокарда в зависимости от степени атеросклеротического поражения венечных артерий  В.И. Целуйко, Е.И. Попова, Л.Н. Яковлева Features of clinical course of acute myocardial infarction depending on the degree of atherosclerosis of coronary arteries  V.I. Tselujko, E.I. Popova, L.N. Yakovleva Представлены результаты исследования особенностей клинического течения острого инфаркта миокарда в зависимости от степени атеросклеротического поражения артерий коронарного русла (атеросклеротически интактных, малоизмененных коронарных артерий и при гемодинамически значимом стенозе) по данным селективной коронароангиографии у пациентов c ишемической болезнью сердца, перенесших инфаркт миокарда. Выявлены особенности клинического течения острого инфаркта миокарда в зависимости от степени атеросклеротического поражения артерий коронарного русла, наиболее часто встречающиеся у больных обследованных групп.  Імунореактивність у хворих на стабільну стенокардію в динаміці комплексного лікування із застосуванням симвастатину  О.М. Ломаковський, Т.І. Гавриленко, О.М. Корніліна, Л.В. Якушко, М.І. Лутай The immune reactivity in patients with stable angina pectoris under complex treatment with simvastatin  O.M. Lomakovsky, T.I. Gavrilenko, O.M. Kornilina, L.V. Yakushko, M.I. Lutay Проведене имунологічне обстеження 20 хворих зі стабільною стенокардією до и після 2 міс терапії із застосуванням симвастатину. У 95 % пацієнтів спостерігали нормалізацію ферментативно-метаболічної активності моноцитів; у 85 % хворих відзначено зниження патологічно високого рівня in vitro інтерлейкіну-6, -8, -10; зменшення секреції фактора некрозу пухлини ? спостерігали тільки у пацієнтів з його високим початковим рівнем (73,6 %). Найбільше зниження рівня С-реактивного білка відзначали у хворих з помірним і дуже високим його рівнем (3–10 мг/л і понад 10 мг/л).  Зменшувалися кількість CD154-лімфоцитів і ступінь клітинної аутосенсибілізації у відповідь на аортальний антиген.  Полугодовая приверженность к лечению больных, перенесших острый коронарный синдром без элевации сегмента ST  Н.А. Водяницкая, Ф.М. Абдуева, Т.Е. Гудилин, Е.В. Дановская Six-months compliance to the treatment of patients, having survived non-ST elevation acute coronary syndrome  N.A. Vodyanitskaya, F.M. Abduyeva, T.E. Gudilin, E.V. Danovskaya Обследовано 85 пациентов с острым коронарным синдромом (ОКС) без элевации сегмента ST (средний возраст – 65 лет). Выявлена значительная распространенность факторов риска. Достоверный диагноз инфаркта миокарда без зубца Q у 20 % больных можно поставить только к концу суток от момента появления болей в грудной клетке. При проведении коронарографии у 91,7 % пациентов выявлены атеросклеротические изменения венечных сосудов. После госпитализации проводилось стандартное лечение, однако отмечена низкая приверженность пациентов к назначенной терапии. Через полгода после ОКС без элевации сегмента ST значительно снизилось количество лиц, принимающих назначенное лечение. Особенно это касается статинов, прием которых снизился почти вдвое – с 77,7 % до 42,5 %. При этом за указанный период 9,4 % больных имели повторные коронарные ишемические эпизоды, а смертность составила 5,9 %.

Аритмії серця / Cardiac arrhythmias Какие режимы стимуляции наиболее эффективны при восстановлении синусового ритма у больных с трепетанием предсердий?  Ю.В. Зинченко, А.И. Бидяк, Е.С. Рей, Вализаде Чари Джафар What stimulation protocols are most effective for restoration of sinus rhythm in patients with atrial flutter?  Yu.V. Zynchenko, A.I. Bidyak, Ye.S. Rey, Valizade Chary Jafar Выполнено 211 чреспищеводных электрокардиостимуляций (ЧПЭКС) с целью восстановления синусового ритма при персистирующей форме трепетания предсердий (ТП) больным с различной кардиальной патологией. Все больные были разделены на две группы. В 1-й группе (n=115) при стимуляции предсердий непосредственно восстановлен синусовый ритм, а во 2-й группе (n=96) ТП трансформировалось в фибрилляцию предсердий. Не выявлено отличий между группами по возрасту, половому признаку, анамнезу аритмии, основному заболеванию, сопутствующей артериальной гипертензии, стадии сердечной недостаточности, электрокардиографическим и электрофизиологическим параметрам нарушения ритма. Установлено, что частота стимуляции, на 35–55 % превышающая ритм сокращений предсердий и продолжительностью 2–3 с, оказалась наиболее эффективной и не вызывала выраженного дискомфорта. ЧПЭКС с частотой более 55 % от спонтанного ритма предсердий, а также при затяжных пароксизмах, как правило, приводила к фибрилляции предсердий.

Метаболічні захворювання / Metabolic diseases Влияние симвастатина и фенофибрата на показатели углеводного и липидного обмена, чувствительность тканей к инсулину, маркеры генерализованного воспаления у больных с сахарным диабетом 2-го типа  Н.Н.  Жердева, Т.Ю. Юзвенко, Г.В. Бабина, А.Г. Пхакадзе, Б.Н. Маньковский Influence of simvastatin and fenofibrate on the parameters of carbohydrate and lipid metabolism, insulin sensitivity, inflammation markers in patients with type 2 diabetes mellitus  N.N. Gherdeva, T.Yu. Yuzvenko, G.V. Babina, A.G. Phakadze, B.N. Mankovsky Дислипидемия является установленным фактором риска развития сердечно-сосудистых заболеваний у больных с сахарным диабетом. Целью нашей роботы было изучение влияния симвастатина и фенофибрата на состояние липидного, углеводного обмена, уровень инсулина, показатели неспецифического воспаления, продукцию метаболитов оксида азота у пациентов с сахарным диабетом 2-го типа. Обследованы 60 пациентов с сахарным диабетом 2-го типа. Включенные в исследование пациенты были разделены на три группы. Пациенты 1-й группы (n=20) получали симвастатин в дозе 20 мг вечером в течение 6 нед, пациентам 2-й группы назначали фенофибрат в дозе 200 мг вечером (n=20), пациентам 3-й группы была назначена комбинация этих двух препаратов (n=20). Длительность лечения составляла 6 нед. Обнаружено улучшение показателей углеводного и липидного обменов, чувствительности тканей к инсулину, уменьшение содержания в крови маркеров неспецифического генерализованного воспаления под влиянием проведенной терапии, что позволяет использовать данные препараты с целью коррекции дислипидемии и снижения риска развития сердечно-сосудистых заболеваний у больных с сахарным диабетом.

Клінічна фармакологія / Clinical pharmacology Оценка эффективности симвастатина у пациентов с ишемической болезнью сердца  И.И. Князькова, А.Б. Тверетинов, А.И. Цыганков Estimation of simvastatin efficacy in patients with ishemic heart disease  I.I. Knyazkova, A.B. Tveretinov, A.I. Tsygankov Цель исследования – изучить антиишемические эффекты, липидоснижающую активность симвастатина и его влияние на агрегацию тромбоцитов у пациентов с ишемической болезнью сердца и гиперхолестеринемией. В исследование были включены 25 больных (средний возраст (55,3±3,5) года) со стабильной стенокардией напряжения II–III функционального класса и постинфарктным кардиосклерозом и гиперхолестеринемией (уровень холестерина липопротеидов низкой плотности (ХС  ЛПНП) выше 2,5 ммоль/л после 4 нед диеты со сниженным содержанием холестерина, которым дополнительно к текущей сердечно-сосудистой терапии назначался симвастатин в течение 12 нед  с подбором дозы в зависимости от уровня ХС ЛПНП. Проводили суточное мониторирование ЭКГ, велоэргометрию и изучали АДФ-индуцированную агрегацию тромбоцитов. Целевые значения липидного обмена достигнуты у 92 % пациентов со стабильной стенокардией напряжения II–III функционального класса и постинфарктным кардиосклерозом. Одновременно с липидоснижающим эффектом отмечено улучшение клинического течения заболевания, увеличение толерантности к физической нагрузке, а также уменьшение длительности эпизодов смещения сегмента ST ишемического характера. Выявлено снижение АДФ-индуцированной агрегации тромбоцитов. Ни в одном случае не потребовалось отмены препарата из-за возникновения побочных эффектов.  Ендотелійпротекторні властивості карведилолу у хворих з гострим інфарктом міокарда  С.С. Білецький Endothelium-protective properties of carvedilol in patients with acute myocardial infarction S.S. Bilets’ky Проведено порівняння впливу карведилолу та метопрололу на вміст ендотеліну-1 (ЕТ-1) плазми крові, показники перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і ліпідного обміну у 46 хворих на гострий інфаркт міокарда (ІМ). У якості контролю обстежено 12 здорових осіб. Хворі на ІМ 1-ї контрольної групи (n=23) отримували базисну терапію захворювання (гепарин, аспірин, нітрати, метаболічні препарати) і метопролол (25–50 мг двічі на добу). Пацієнтам з ІМ 2-ї основної групи (n=23) призначалося аналогічне лікування, але замість метопрололу використовували карведилол (12,5–25 мг двічі на добу). Через 14 діб лікування рівень ЕТ-1 достовірно знизився тільки у хворих 2-ї основної групи з IM із зубцем Q та з IM без зубця Q, які приймали карведилол на фоні базисної терапії. У цих хворих встановлено більш значущі зміни ПОЛ. Зроблено висновок про ендотелійпротекторні властивості карведилолу у хворих на гострий ІМ.

Спостереження з практики  / Case report Випадок успішного лікування гострої декомпенсованої серцевої недостатності у новонародженого з тотальним аномальним дренажем легеневих вен препаратом левосимендан Л.Ю. Богута, В.А. Жовнір Successful treatment of acute decompensated heart failure in the neonate with total anomalous pulmonary venous connection with levosimendan L.Yu. Bohuta, V.A. Zhovnir Тотальний аномальний дренаж легеневих вен належить до складних вроджених вад серця з дуже несприятливим природним перебігом. Єдиним шляхом лікування цієї аномалії є проведення хірургічної корекції відразу після встановлення діагнозу. Ранній післяопераційний період у цих пацієнтів часто супроводжується виникненням синдрому низького серцевого викиду, який потребує інотропної підтримки одним або кількома препаратами. Проте їх призначення супроводжується високою частотою виникнення ускладнень. Тому перспективу має використання левосимендану, який є сенситизатором міофіламентів до Са2+ з інотропним ефектом і значно рідше викликає ускладнення. Описано клінічний випадок успішного лікування важкої серцевої недостатності у новонародженого з тотальним аномальним дренажем легеневих вен за допомогою цього препарату.

Огляди / Reviews Аномальні хорди шлуночків як прояв синдрому сполучнотканинної дисплазії серця Н.Ю. Осовська, В.К. Сєркова Abnormal ventricular chordae as a sign of heart connective tissue dysplasia syndrome N.Yu. Osovska, V.K. Serkova Висвітлено основні патогенетичні механізми розвитку та прогресування аномальних хорд шлуночків. Представлені можливі ускладнення з боку серцево-судинної системи, які можуть бути пов’язані з наявністю аномальних хорд. Наведено результати вітчизняних та зарубіжних досліджень різних варіантів аномальних хорд щодо прогресування та розвитку ускладнень. Обговорено перспективи диференційованого лікування пацієнтів з цією патологією. Діагностика серцевої недостатності та сучасна концепція ремоделювання лівого шлуночка: роль ультразвукового дослідження серця О.М. Червонописька Diagnosis of heart failure and contemporary concept of the left ventricular remodeling: role of the cardiac ultrasound O.M. Chervonopiska Обговорюються сучасні уявлення про патогенез хронічної серцевої недостатності (СН), які покладено в основу сучасної діагностики цього поширеного патологічного стану. Обґрунтовано, що діагностика СН виключно за клінічною симптоматикою є неадекватною. Розглянуто ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ), роль його діастолічної та систолічної дисфункції в процесі розвитку СН. Обґрунтовано нерозривний зв’язок структурних змін ЛШ та внутрішньосерцевої гемодинаміки. Стисло охарактеризовано основні сучасні неінвазивні методи діагностики структурно-функціональних порушень серця.

Дискусії / Discussion О гипогликемических и липидоснижающих свойствах квинаприла  М.Н. Долженко About hypoglycemic and lipid-lowering properties of quinapril M.N. Dolzenko Новини кардіології / News of cardiology Эплеренон снижает смертность через 30 дней после рандомизации у пациентов с острым инфарктом миокарда, имеющих систолическую дисфункцию левого желудочка и сердечную недостаточность В. Pitt, H. White, J. Nicolau и др. от имени исследователей  EPHESUS Eplerenone reduces mortality 30 days after randomization following acute myocardial infarction in patients with left ventricular systolic dysfunction and heart failure B. Pitt, H. White, J. Nicolau et al., on behalf EPHESUS Investigators Інформація / Information Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Dissertation for scientific degree of Doctor of Medical Sciences До відома авторів Information for authors