РЕЗОЛЮЦІЯ VIII Національного конгресу кардіологів України
20–22 вересня 2007 року, м. Київ

Програма конгресу, висвітлюючи найбільш актуальні проблеми наукових досліджень і практики кардіологічної служби, охоплювала такі питання сучасної кардіології як артеріальна гіпертензія, хронічна серцева недостатність, гострий коронарний синдром, постінфарктний період: стабілізація перебігу ішемічної хвороби серця, порушення ритму серця, хронічна ішемічна хвороба серця, інтервенційні технології при захворюваннях серцево-судинної системи, фундаментальна кардіологія, метаболічний синдром, діабет та серцево-судинні захворювання, медико-соціальні аспекти кардіології, некоронарогенні хвороби серця, клінічна фармакологія і раціональна фармакотерапія в кардіології.

У рамках конгресу проведено 13 наукових сесій, 8 круглих столів, 6 наукових дискусій, 2 науково-інформаційних засідання та 2 сателітних симпозіуми.

Під час конгресу провідними вітчизняними та закордонними вченими прочитано 12 лекцій, проведено 4 майстер-класи, а також конкурс молодих учених на кращу науково-дослідну роботу.

Серед досягнень вітчизняної кардіології конгресом відзначені:

• розробка і затвердження «Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні» та «Програми попередження серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань»;
• створення відділень та субспеціалізації з інтервенційної кардіології;
• затвердження клінічних класифікацій хвороб системи кровообігу;
• розробка стандартів діагностики та лікування серцево-судинних захворювань;
• впровадження в широку мережу кардіологічних закладів сучасних методів лікування;
• удосконалення діагностики та критеріїв тяжкості перебігу коронарогенних і некоронарогенних захворювань;
• створення мережі ліпідних центрів у регіонах України;

Водночас залишається ряд невирішених питань:

• не втрачає гостроти проблема фінансування невідкладної допомоги кардіологічним хворим;
• відсутній державний статистичний реєстр хворих на гострий коронарний синдром з підйомом та без підйому сегмента ST, гостру та хронічну серцеву недостатність і аритмії;
• не узгоджені правові стосунки лікаря і пацієнта;
• відсутня належна підтримка проведення популяційних досліджень, спрямованих на виявлення ризик-факторів серцево-судинних захворювань серед населення України;
• недосконале законодавство щодо створення умов здорового способу життя.

Конгрес визначив такі перспективні напрямки наукових досліджень і заходи в практичній кардіології:

• подальша реалізація «Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні» та «Програми попередження серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань»;
• затвердження та впровадження в практику охорони здоров'я стандартів діагностики і лікування серцево-судинних захворювань;
• активізація просвітницької роботи з населенням щодо роз'яснення важливості боротьби із серцево-судинними захворюваннями та їх факторами ризику;
• орієнтування лікарів у практичній діяльності на цільові рівні артеріального тиску, загального холестерину та його фракцій, які задекларовані у нових Європейських рекомендаціях з профілактики серцево-судинних захворювань (2007);
• акцентування уваги лікарів на інтенсивному впровадженні необхідності модифікації способу життя як невід'ємного компоненту первинної та вторинної профілактики серцево-судинних захворювань;
• реструктуризація системи диспансеризації хворих на серцево-судинні захворювання з акцентом на пацієнтів високого ризику та забезпечення державної підтримки їх ефективного медикаментозного лікування;
• впровадження методів ангіопластики, стентування та шунтування в лікуванні атеросклерозу вінцевих судин серця, судин головного мозку і нирок;
• робочим групам з порушень серцевого ритму, серцевої недостатності та невідкладної кардіології підготувати обґрунтування щодо впровадження доповнень орієнтованої державної статистичної звітності з питань:
• раптова серцева смерть;
• фібриляція та тріпотіння передсердь;
• синдром преекзитації;
• повні атріовентрикулярні блокади;
• стадії хронічної серцевої недостатності;
• гостра коронарна недостатність з підйомом та без підйому сегмента ST;
• звернення у МОЗ України та відповідні офіційні установи з клопотанням про створення субспеціалізації з інтенсивної терапії та реанімації в кардіології;
• впровадження методу ранньої діагностики ушкоджень міокарда у хворих з гострим коронарним синдромом із застосуванням тропонінів Т та І;
• підвищення якості вторинної профілактики ішемічної хвороби серця, зокрема, за рахунок проведення ліпідознижувального лікування;
• впровадження інвазивних методів діагностики і лікування порушень ритму і провідності серця, розвиток телемедичних технологій у хворих з аритміями;
• розробка та впровадження критеріїв об'єктивізації доклінічної та початкової стадій хронічної серцевої недостатності, вивчення можливостей її профілактики за допомогою сучасних фармакологічних та хірургічних засобів;
• проведення комплексних фундаментально-клінічних досліджень у кардіології; вивчення мембранно-молекулярних та імунологічних основ атерогенезу, ушкодження міокарда та розвиток серцевої недостатності;
• здійснення моніторингу епідеміологічної ситуації серцево-судинних захворювань та їх факторів ризику з подальшим інформуванням владних структур і громадськості;
• вимагати реального фінансового забезпечення розроблених Асоціацією кардіологів стандартів лікування хворих з серцево-судинними захворюваннями.