|
Решта матеріалів цього номеру розміщена на Українському кардіологічному порталі http://www.ukrcardio.org/journal.php/
|
|
Оригінальні дослідження / Original articles |
|
Мета – провести аналіз чутливості до антигіпертензивної терапії препаратами першої лінії у
хворих із есенціальною артеріальною гіпертензією (ЕАГ) залежно від поліморфізму I/D гена ангіотензинперетворюючого
ферменту (АПФ), А1166С гена рецепторів ангіотензину ІІ 1-го типу (AGTR1), T894G гена ендотеліальної NO-синтази
(eNOS), Pro12Ala гена PPAR-g2, Arg389Gly гена b1-адренорецептора
(ADRb1). Обстежено 249 хворих із ЕАГ І–ІІІ стадій: І стадії – 66 (26,5 %);
ІІ стадії – 114 (45,8 %); ІІІ стадії – 69 (27,7 %); жінок – 120 (48,2 %), чоловіків – 129 (51,8 %). Поліморфізм
генів аналізували методом полімеразної ланцюгової реакції. ДНК виділяли з венозної крові, дискримінацію алелів
генів AGTR1, eNOS, PPAR-g2 і ADRb1 виконували
ендонуклеазами рестрикції Ddel, BanII, CseI та FaqI. Пацієнтів рандомізували на п'ять груп залежно від
монотерапії антигіпертензивними препаратами першої лінії: впродовж 2–3 тиж 50 хворих приймали гідрохлоротіазид,
51 – інгібітори АПФ, 50 – b1-адреноблокатори, 50 – блокатори рецепторів
ангіотензину ІІ 1-го типу, 48 – блокатори кальцієвих каналів. Встановлено, що визначення поліморфізму генів АПФ
(I/D), AGTR1 (A1166C), eNOS (T894G), PPAR-g2 (Pro12Ala) і ADRb1
(Arg389Gly) дозволяє диференційовано підійти до вибору антигіпертензивного лікування з урахуванням фармакогенетичної
чутливості.
|
|
В статье рассмотрены современные представления о когнитивных функциях, механизмах
формирования и методах ранней диагностики когнитивных нарушений у пациентов с артериальной гипертензией.
Предложены пути объективной диагностики когнитивных нарушений методом нейрофизиологического исследования –
когнитивных вызванных потенциалов. Сопоставлена информативность этого и других методов диагностики когнитивных
нарушений. Приведены данные о возможностях дифференциальной диагностики корковых и подкорковых подтипов
когнитивных расстройств.
Работа посвящена анализу данных литературы по проблеме применения антитромбоцитарных
препаратов у больных с ишемической болезнью сердца со стабильной стенокардией, с острым коронарным синдромом
и после проведения чрескожных коронарных вмешательств. На основании анализа результатов проведенных многоцентровых
исследований приведены сведения о переносимости, эффективности и безопасности антитромбоцитарных препаратов.
Представлены данные о побочных эффектах ацетилсалициловой кислоты, клопидогреля, тиклопидина. |