|
Решта матеріалів цього номеру розміщена на Українському кардіологічному порталі http://www.ukrcardio.org/journal.php/
|
|
Оригінальні дослідження / Original articles |
|
Для оцінки можливих причин недостатнього контролю артеріального тиску (АТ) оцінені результати лікування протягом 3 міс пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) лікарями загальної практики в різних містах України. У дослідження залучено 10 158 пацієнтів у 62 містах України та 531 лікаря. Лікарі мали змогу лікувати хворих на свій розсуд переважно препаратами вітчизняного виробництва. На початку дослідження та через 3 міс терапії пацієнти мали відповісти на запитання щодо їх способу життя та анкети для визначення прихильності до лікування X. Girerd (2001). Кожні 4 тиж проводили реєстрацію побічних явищ та вимірювали АТ, на підставі цього коригували лікування. На початку дослідження 23 % пацієнтів мали прихильність
 80 %, 33,7 % – 50–79 % та 43,3 % – < 50 %. Через 3 міс 32,1 % мали прихильність 80 %, 39,2 % – 50–79 % та лише 28,7 % – < 50 %. Цільового АТ було досягнуто у 58,9 % пацієнтів. Пацієнти, у яких не досягли цільового АТ, були старшими, мали вищий рівень АТ на початку дослідження, частіше мали інсульт або інфаркт міокарда в анамнезі, вторинну АГ та нижчий рівень прихильності до лікування, ніж пацієнти, у яких досягли цільового АТ. Також вони мали нижчий рівень освіти, рідше виконували фізичні навантаження та менше вживали у їжу свіжі овочі та фрукти. |
|
Аортальный стеноз (АС) – наиболее частая патология клапанов сердца. Она преимущественно возникает у лиц пожилого возраста, занимает третье место по распространенности после артериальной гипертензии и ишемической болезни сердца среди всех сердечно-сосудистых заболеваний. Актуальность проблемы АС обусловлена увеличением в структуре населения доли лиц пожилого и старческого возраста (старение населения), высоким уровнем распространения сердечно-сосудистых факторов развития в популяции. Причины и патогенез кальцификации аортального клапана (АК) и стенозирования аортального отверстия у пациентов старшего возраста окончательно не выяснены. В обзоре обсуждаются результаты экспериментальных и эпидемиологических исследований, возможные механизмы дегенеративного повреждения АК, освещены существенные отличия между кальцинированным АС и атеросклерозом. Считается, что наличие различных факторов риска атеросклероза способствует активации инициирующих пусковых механизмов, важных для развития кальцификации АК. В патогенезе АС важное место занимают идентифицирующие генные сигнальные пути трансформации миофибробластов АК в остеобласты, экспрессии остеопонтина с последующей костной минерализацией и формированием эктопической кости в АК с дальнейшим уменьшением площади аортального отверстия и возникновением обструкции на уровне клапана.
Розшарування аорти – одне із найнебезпечніших ускладнень аневризми аорти, що при своєму розвитку зумовлює високу летальність. Необхідність своєчасної діагностики та раннього лікування вимагає вивчення додаткових факторів, асоційованих із аневризмою аорти, які можуть бути предикторами розшарування, що дозволить оцінити ризик його розвитку, чіткіше визначити тактику ведення пацієнтів та оцінити потребу раннього оперативного втручання. У статті наведено огляд літератури, присвяченої вивченню аневризми аорти та її ускладнень, що відображає сучасні погляди на стан проблеми. Розглянуто механізми виникнення аневризми аорти та її ускладнень, відмінності етіології та структурних особливостей аневризми аорти у пацієнтів різного віку.
|