|
Проблемні статті / Problem articles
Согласно современным представлениям, атерогенез – это комплексный процесс, развитие, прогрессирование и клиническая форма течения которого зависят как от липидных, так и нелипидных факторов. Несмотря на это, до последнего времени не потеряла позиций, особенно в клинической практике, унитарная – холестериновая гипотеза патогенеза атеросклероза, и его диагностика, принципы первичной и вторичной профилактики, фармакотерапия основываются на воздействиях, способствующих снижению уровня холестерина (ХС) в крови. Однако наиболее распространен в настоящее время вариант атерогенеза, который сочетается с ожирением, метаболическим синдромом, сахарным диабетом 2-го типа, протекает на фоне незначительных изменений содержания в крови общего ХС и ХС липопротеинов низкой плотности, и вопросы, касающиеся диагностики и лечения данной категории больных, остаются в значительной степени нерешенными. Публикация основана на данных многих исследований и собственных наблюдений. Проведен системный анализ патогенетической значимости и информативности основных факторов атерогенеза и показано, что выраженное атеросклеротическое поражение венечных сосудов, даже приводящее к развитию инфаркта миокарда, может возникать на фоне нормального содержания в крови общего ХС и ХС липопротеидов низкой плотности. В то же время, практически у всех больных, независимо от наличия гиперхолестеринемии и даже при содержании ХС в крови на уровне 70 мг/дл наблюдалось развитие выраженных нарушений, которые рассматриваются как важнейшие в атерогенезе: проатерогенной дислипидемии, системного воспаления, атерогенных и иммуногенных модификаций липопротеинов. Хотя наличие гиперхолестеринемии является вероятным и бесспорным маркером атеросклероза, ее отсутствие не дает достаточно оснований для исключения атеросклеротического процесса. Таким образом, результаты проведенного исследования свидетельствуют о недостаточной информативности содержания в крови общего ХС как показателя наличия и выраженности атеросклеротического процесса, темпов его прогрессирования и о необходимости более углубленного анализа факторов атерогенеза для оценки степени риска развития ишемической болезни сердца, эффективности примененной терапии. |
|
Артеріальна гіпертензія / Arterial hypertension
Метою дослідження було оцінити фактори, пов’язані із прихильністю хворого до лікування та її змінами під впливом призначеної антигіпертензивної терапії. Загалом у дослідження було включено 10 158 пацієнтів, що мешкали у 62 містах, та 531 лікаря, які на свій розсуд призначали хворим з артеріальною гіпертензією антигіпертензивні засоби. Оцінювали рівні офісного артеріального тиску, частоту скорочень серця, проводили ЕКГ-дослідження, визначали прихильність хворих до лікування за допомогою анкети. Встановлено, що 43,2 % пацієнтів з артеріальною гіпертензією характеризуються низькою прихильністю до лікування (приймають менше 50 % призначених ліків). Факторами, що асоціювалися із низькою прихильністю, були: більш старший вік, наявність ішемічної хвороби серця або таких ускладнень, як інфаркт міокарда, інсульт, серцева недостатність, спосіб життя (більший індекс маси тіла, паління, зловживання алкоголем, низька фізична активність, нечасте вживання свіжих овочів, зловживання сіллю), низький рівень освіти та відсутність постійної роботи. Покращання прихильності хворих до лікування в основному залежало від початкового стану пацієнта (наявність ускладнень та супутня патологія) та від призначеної терапії (ступінь зниження артеріального тиску, вибір терапії, кількість призначених препаратів, наявність побічних реакцій). |